Я люблю наш старий парк. У ньому добре в будь-яку пору року, але особливо красиво тут восени. Я приходжу сюди помилуватися осінніми деревами і яскравими осінніми барвами.
У парку тихо. Чути тільки, як шарудить під ногами опале листя. Нині тут господарює осінь. Кожному деревцю вона подарувала свій неповторний наряд.
Зовсім скоро почнеться прощальний карнавал – останній бал чарівниці-осені. До нього вже підготувалися тоненькі осинки – надягли свої червоні намиста з монетками-листочками і тихенько побрязкують ними на вітрі.
Я люблю наш старий парк. У ньому добре в будь-яку пору року, але особливо красиво тут восени. Я приходжу сюди помилуватися осінніми деревами і яскравими осінніми барвами.
У парку тихо. Чути тільки, як шарудить під ногами опале листя. Нині тут господарює осінь. Кожному деревцю вона подарувала свій неповторний наряд.
Зовсім скоро почнеться прощальний карнавал – останній бал чарівниці-осені. До нього вже підготувалися тоненькі осинки – надягли свої червоні намиста з монетками-листочками і тихенько побрязкують ними на вітрі.
- Привіт, Оленко. До вас сьогодні приходили із університету з питання профорієнтації?
- Привіт, Олесю. Так. Ти яку професію хочеш обрати?
- Я хочу стати юристом. А ти?
- Ой, цих юристів сьогодні стільки, що вони нікому не потрібні. А я мрію стати вчителькою української мови.
- Юристів хоч і багато, проте в них хоч заробітна платня нормальна. Вчителі отримують дуже мало.
- Я вважаю, що у професії не є головними гроші. Важливо, щоб робота приносила щастя та радість.
- Я з тобою цілком не згодна. Завдяки роботі ми отримуємо гроші, на які і маємо жити. Для всього іншого є заняття під назвою "хобі".
- На жаль, в нас з тобою різні погляди на майбутнє.
- Так. Вибач, мені вже час йти. До завтра.
- Бувай!