Ішли лісом два товариші, і вискочив проти них ведмідь. Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й удав з себе мертвого. Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов. Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється: — Ну що,— кагке,— ведмідь тобі на вухо говорив? — А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів тікають.
Це велика тварина і дуже хижа. Час від часу він позіхав, гріючись під ласкавим сонцем. Тоді його паща відкривалась широко-широко, що ставало лячно. Шерсть світло-коричневого кольору. Мабуть, дуже тепла. Постава велична та горда. Навколо голови пишна грива, немов корона. Вона нагадує усім, що лев є царем звірів.
МАВПА
Нещодавно у зоопарку я бачила мавпу.
Тварина була велика. Пишна шерсть чорно-білого кольору звисала навколо. За до чіпких лап вона вправно висіла, стрибала з гілки на гілку у клітці. Зуби її великі, жовтого кольору.
Особливо смішили відвідувачів гримаси, що корчила мавпа.
Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й удав з себе мертвого.
Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов.
Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється:
— Ну що,— кагке,— ведмідь тобі на вухо говорив?
— А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів тікають.
ЛЕВ
Влітку я була у зоопарку. Там бачила лева.
Це велика тварина і дуже хижа. Час від часу він позіхав, гріючись під ласкавим сонцем. Тоді його паща відкривалась широко-широко, що ставало лячно. Шерсть світло-коричневого кольору. Мабуть, дуже тепла. Постава велична та горда. Навколо голови пишна грива, немов корона. Вона нагадує усім, що лев є царем звірів.
МАВПА
Нещодавно у зоопарку я бачила мавпу.
Тварина була велика. Пишна шерсть чорно-білого кольору звисала навколо. За до чіпких лап вона вправно висіла, стрибала з гілки на гілку у клітці. Зуби її великі, жовтого кольору.
Особливо смішили відвідувачів гримаси, що корчила мавпа.