Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але, виступаючи разом із повнозначними частинами мови (найчастіше з іменником), може бути у структурі підмета (Президент і народ нарешті порозумілися)., присудка (Всі були у захваті), додатка (Вона схопила його за чуба), обставини (За столом сиділо троє).Прийменник допомагає виражати відношення між предметами. час (без п’яти хвилин, о десятій годині);
простір (злетіти у небо, доїхати до міста);
причину (запізнився через транспорт);
мету (прийшов на урок, зустрівся з однокласниками);
б дії (сказати по правді, робити з задоволенням);
порівняння (більший за інших, найменший у класі);
відношення до матеріалу (штани з вельвету, зошит з паперу);
предмет, на який спрямована дія (розповідати про навчання, привітати зі святом).
1 Обставина А Ніхто крім тебе самого цього не зробить.
2 Додаток Б У кімнату ллється повітря напоєне пахощами осіннього саду.
3 Означення В І ми поети атомного віку останні трубадури на землі.
4 Прикладка Г Усю зиму підіймалися води Дніпра заливаючи плавні озера.
Установіть відповідність між прислівниками та їх значенням
1 Власноруч А Комфортно
2 Поруч Б Близько
3 Зручно В Самостійно
4 Нашвидкуруч Г Поспіхом
Установіть відповідність між кількістю складів у слові та прикладами
1 Односкладові А Заманити, розстеляти, купувати
2 Двоскладові Б Пень, день, річ
3 Трискладові В Завія, буревій, лопата
4 Чотирискладові Г Гора, осінь, сіно
Установіть відповідність між видами односкладних речень та прикладами
1 Означено-особове А З полови хліба не спечеш.
2 Неозначено-особове Б Весною в селі встають рано.
3 Узагальнено-особове В Люблю дивитися на зорі, на їх неосяжну красу.
4 Безособове Г Працювати далі над сюжетом чи покинути?
Установіть відповідність між фразеологізмами та їх значеннями
1 Водити за ніс А Запам’ятати
2 Втерти носа Б Укласти угоду
3 Зарубати на носі В Дурити
4 Вдарити по руках Г Довести свою перевагу
Установіть відповідність між кількістю слів, де відбувається подвоєння і подовження приголосних та прикладами
1 Відбувається в усіх словах рядка А Осін..ій, гордіс..тю, підніс..я
2 Відбувається в одному слові Б Ір..аціональний, шос..е, побачен..ий
3 Відбувається у двох словах В Тер..аса, відпрацьован..ий, печен..ий
4 Не відбувається в жодному Г Л..ється, Міс..урі, гет..о
Установіть відповідність між реченням та визначенням його типу
1 Чарівна і прекрасна ніч! А складносурядне речення
2 І наснився мені сон... Б просте односкладне речення
3 Ввечері заспівали пісню цвіркуни, В просте двоскладне речення
і місяць пішов за обрій. Г складнопідрядне речення
4 Слід завжди думати на тим, що говориш.
Установіть відповідність між прикладами та частинами мови
1 Проміж, з-понад, з-під, край А Непохідні прийменники
2 Від, через, по, на Б Частки
3 То, би, же, не В Сполучники
4 Та, і, чи, щоб Г Похідні прийменники
Установіть відповідність між стилістичними засобами фонетики та визначеннями
1 Рима А співзвуччя кінцевих слів у поетичних рядках
2 Звуковідтворення Б повторення голосного звука у суміжних словах чи рядках
3 Звуконаслідування В наповнення тексту спеціальними звуками об’єктів природи
4 Асонанс Г відображення звуків навколишньої дійсності через спеціально
дібрані звуки
Установіть відповідність між реченням та визначенням його типу
1 І право людське, і воля, А Просте неповне речення.
і закон – усе потоптано. Б Просте речення, ускладнене відокремленим означенням.
2 Тут тиша й мовчазний В Просте речення, ускладнене однорідними членами речення.
передзвін сердець. Г Просте речення, ускладнене відокремленим додатком.
3 У нього були дивні очі –
кольору повільної грозової хмари.
4 Усі любили працювати, окрім Гафійки.
Замініть виділені в суржикових висловах слова потрібними займенниками
1 любий клієнт А такий
2 слідуючий б Б всім
3 дякую всих В самий
4 той же рецепт Г всіх
Д будь-який
Установіть відповідність
Вид простого речення Приклад
1 односкладне А Свята наївність - фразеологізм
2 непоширене Б На сході троянди світання в хитанні гілок золотих.
3 ускладнене В І вірші, і щастя – усе суєта, окрім золотистої чашечки кави.
4 неповне Г Ночвами море не перепливеш.
Д Наступає ніжно на траву скромна по-жіночому бджола.
Установіть відповідність
Значення вставного слова Приклад
1 джерело інформації А Ці поеми, мабуть, помилково адресовані читачам молодшого віку.
2 активізація уваги Б І найвища, по-моєму, краса – це краса вірності.
3 емоційна оцінка В Дорога мене нітрохи не втомлює, навпаки, я в ній відпочиваю.
4 зв’язок думок Г На диво, уже кілька ранків безвітря, море спокійне й лагідне.
Д Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи.
Установіть відповідність між фразеологізмами та їх правильним тлумаченням
1 Крутити хвостом А Влаватися до нечесних вчинків
2 Крутитися як білка в колесі Б Про людину,яка багато зазнала у житті
3 Стріляний горобець В Червоніти від сорому
4 Пекти раків Г Бути постійно зайнятим
Д Неправильно поінформувати
Визначте розряд виділених займенників
1 Лукавий чоловік словами нас А особовий
голубить, неначе всіх і жалує, і Б присвійний
любить. В означальний
2 І золотої, й дорогою мені, щоб Г вказівний
знали ви, не жаль моєї долі молодої. Д заперечний
3 І по цей бік гора, і по той бік гора,
а між тими крутими горами сходила
зоря.
4 Ой не світи, місяченьку, не світи
нікому.
З’ясуйте, якою частиною є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає наступне слово).
Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола, (3)і жайворон співа у високій (4)блакить.
А іменник
Б прикметник
В дієприкметник
Г прийменник
Д сполучник
Объяснение:
Объяснение:
Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але, виступаючи разом із повнозначними частинами мови (найчастіше з іменником), може бути у структурі підмета (Президент і народ нарешті порозумілися)., присудка (Всі були у захваті), додатка (Вона схопила його за чуба), обставини (За столом сиділо троє).Прийменник допомагає виражати відношення між предметами. час (без п’яти хвилин, о десятій годині);
простір (злетіти у небо, доїхати до міста);
причину (запізнився через транспорт);
мету (прийшов на урок, зустрівся з однокласниками);
б дії (сказати по правді, робити з задоволенням);
порівняння (більший за інших, найменший у класі);
відношення до матеріалу (штани з вельвету, зошит з паперу);
предмет, на який спрямована дія (розповідати про навчання, привітати зі святом).