Кру...Кру...Кру... Тужливо курличуть у високому небі журавлі. Пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і млява. В небі нескінченною низкою пливуть сірі хмари, високі темні ялини відображаються в сірій річці. Холодно. Сіро. Нудно. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима.
Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцю стало нічого вкрасти. Полетіли спочатку граки і ластівки, за ними потягнулися жайворонки, чаплі, журавлі, гуси. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози. Вони харчуються їх насінням і плодами, яскраво-червоними ягодами горобини та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей важкий час. Звірі заготовляють їжу на зиму, змінюють вбрання, готують собі теплі житла.
Кожний день ми живемо та відкриваємо для себе щось нове. Усі люди такі різні і кожний має свою мрію та надію на щось краще. Якщо ми подивимося на наше життя з іншої сторони, ми можемо побачити стільки дивного навколо нас. І даже прості речі могут оказатися несподіванимі.
Що робить мене щасливим? Відповідь на це питання проста. Щасливим мене роблять люди ,які завжди підтримують та не дають можливості відступити назад. Це моя друзі, моя родина , це все прекрасне та гарне що в мене є. Ми дуже рідко думаемо о важливості таких речей ,але вони дуже багато значать для нас . Кім би ми стали,якщо би утратили це? Важко уявити, але ми повинні цінувати кожну хвилину нашого життя та бути благодатним за все добре . Ми повинні любити свою родину і робити усе для щастя близьких. Тому що, коли будуть щасливі они , тоді будемо щасливі і ми .
Щастя ховається в зовсім простих речах . Я дуже люблю свою родину. Вона робить мене щасливою людиною.
Кру...Кру...Кру... Тужливо курличуть у високому небі журавлі. Пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і млява. В небі нескінченною низкою пливуть сірі хмари, високі темні ялини відображаються в сірій річці. Холодно. Сіро. Нудно. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима.
Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцю стало нічого вкрасти. Полетіли спочатку граки і ластівки, за ними потягнулися жайворонки, чаплі, журавлі, гуси. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози. Вони харчуються їх насінням і плодами, яскраво-червоними ягодами горобини та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей важкий час. Звірі заготовляють їжу на зиму, змінюють вбрання, готують собі теплі житла.
Кожний день ми живемо та відкриваємо для себе щось нове. Усі люди такі різні і кожний має свою мрію та надію на щось краще. Якщо ми подивимося на наше життя з іншої сторони, ми можемо побачити стільки дивного навколо нас. І даже прості речі могут оказатися несподіванимі.
Що робить мене щасливим? Відповідь на це питання проста. Щасливим мене роблять люди ,які завжди підтримують та не дають можливості відступити назад. Це моя друзі, моя родина , це все прекрасне та гарне що в мене є. Ми дуже рідко думаемо о важливості таких речей ,але вони дуже багато значать для нас . Кім би ми стали,якщо би утратили це? Важко уявити, але ми повинні цінувати кожну хвилину нашого життя та бути благодатним за все добре . Ми повинні любити свою родину і робити усе для щастя близьких. Тому що, коли будуть щасливі они , тоді будемо щасливі і ми .
Щастя ховається в зовсім простих речах . Я дуже люблю свою родину. Вона робить мене щасливою людиною.