Як знайти зайве слово зі слів галас, звук, голос, шум, шепіт.

1. Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними спо­лу­ч­ни­ком і(й): Коли відбудеться лекція і хто її буде читати? Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час!

2. Між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за зна­чен­ням: Сумно й глухо! (Мирн.)

3. Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох про­с­тих речень, або спільне підрядне речення: На селі хутенько, як сонечко закотилось, по­мо­в­к­ли голоси і рух усякий замер. (М. В.) Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще ду­ж­че зігнулася. (Головко)

4. Якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої роз­ді­ло­ві знаки, або автор хоче підкреслити їх са­мо­стій­ність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою: Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий не­смак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (Л. Укр.)

5. Якщо сурядні речення, з'єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або не­спо­ді­вану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Сонце зійшло — і враз над Києвом занялося ре­ви­ще гудків. (См.)

- привіт Михасику, що ти робиш?
- привіт ольго! я годую каченят, що не видно?
- а навіщо ти їх годуєш, вони що самі не знайдуть їжі?
- ольго, вони то звісно знайдуть, але так я їм полегшують життя, тому що вони не будуть ходити голодними в пошуках їжі, а так то я їх годую і вони стають ситими. так я рятую природу! хочеш зі мною?
- звісно, а що робити, Михасику?
- зараз ми підемо до парку та повісимо годівнички для птахів, щоб вони не голодували, а потім ми в тому парку посадимо деревця та квіти, щоб було гарно!
- а навіщо ось це взагалі робити?
- щоб зберегти природу!
- а навіщо її берегти?
- бо природа дає нам їжу, вона нас годує і дає вижити.