1. Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними сполучником і(й): Коли відбудеться лекція і хто її буде читати? Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час!
2. Між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за значенням: Сумно й глухо! (Мирн.)
3. Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох простих речень, або спільне підрядне речення: На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий замер. (М. В.) Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (Головко)
4. Якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або автор хоче підкреслити їх самостійність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою: Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (Л. Укр.)
5. Якщо сурядні речення, з'єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Сонце зійшло — і враз над Києвом занялося ревище гудків. (См.)
- привіт Михасику, що ти робиш? - привіт ольго! я годую каченят, що не видно? - а навіщо ти їх годуєш, вони що самі не знайдуть їжі? - ольго, вони то звісно знайдуть, але так я їм полегшують життя, тому що вони не будуть ходити голодними в пошуках їжі, а так то я їх годую і вони стають ситими. так я рятую природу! хочеш зі мною? - звісно, а що робити, Михасику? - зараз ми підемо до парку та повісимо годівнички для птахів, щоб вони не голодували, а потім ми в тому парку посадимо деревця та квіти, щоб було гарно! - а навіщо ось це взагалі робити? - щоб зберегти природу! - а навіщо її берегти? - бо природа дає нам їжу, вона нас годує і дає вижити.
1. Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними сполучником і(й): Коли відбудеться лекція і хто її буде читати? Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час!
2. Між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за значенням: Сумно й глухо! (Мирн.)
3. Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох простих речень, або спільне підрядне речення: На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий замер. (М. В.) Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (Головко)
4. Якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або автор хоче підкреслити їх самостійність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою: Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (Л. Укр.)
5. Якщо сурядні речення, з'єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Сонце зійшло — і враз над Києвом занялося ревище гудків. (См.)
- привіт ольго! я годую каченят, що не видно?
- а навіщо ти їх годуєш, вони що самі не знайдуть їжі?
- ольго, вони то звісно знайдуть, але так я їм полегшують життя, тому що вони не будуть ходити голодними в пошуках їжі, а так то я їх годую і вони стають ситими. так я рятую природу! хочеш зі мною?
- звісно, а що робити, Михасику?
- зараз ми підемо до парку та повісимо годівнички для птахів, щоб вони не голодували, а потім ми в тому парку посадимо деревця та квіти, щоб було гарно!
- а навіщо ось це взагалі робити?
- щоб зберегти природу!
- а навіщо її берегти?
- бо природа дає нам їжу, вона нас годує і дає вижити.