Дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо. що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправляти.
Перебудуємо речення: Український народ творив свою мову упродовж віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.
"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. Заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. Сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене НЕ дієприслівниковим зворотом, а ОДНОРІДНИМИ членами (присудками)
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправляти.
Підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.
Український - хвилястою лінією (означення)
Свою - хвилястою лінією
мову (пунктир) - додаток
упродовж віків - обставина(крапка з комою)
заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)
Надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, упродовж - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.
Визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне, ускладнене дієприслівниковим зворотом.
Перебудуємо речення: Український народ творив свою мову упродовж віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.
"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. Заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. Сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене НЕ дієприслівниковим зворотом, а ОДНОРІДНИМИ членами (присудками)
Відзначте мою відподь кращою, я старався