Мого друга звати Андрій. Йому зараз 14 років. Це друг мого брата теж. Ми разом гуляємо, граємо футбол. Моя улюблена футбольна команда називається „Манчестер Юнайтед", а його - „Барселона". Андрій добрий, чесний, уважний. Мені з ним дуже цікаво.
У мене є краща подруга - Лена. Ми вчимося з нею в одному класі, але за однією партою не сидимо. Ще ми з нею разом ходимо на хореографію. Вона блондинка, у неї довге волосся, блакитні очі. Моя подружка, як і я, дуже любить читати книги, малювати, танцювати. Вона добра і весела дівчинка, завжди в гарному настрої. У школі вона завжди отримує хороші відмітки. Іноді ми разом робимо домашні завдання. Мені з нею завжди цікаво і весело.
Мишко — мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя.
Мій друг любить спорт. Він швидко бігає, високо стрибає. Але найбільше йому подобаються спортивні ігри, змагання, естафети. Спорт зробив Мишка сильним, спритним, витривалим. Саме тому він не боїться фізичної роботи і з задоволенням допомагає дорослим.
Він чесний і доброзичливий хлопець. Мені з ним цікаво і весело. Я дуже пишаюсь, що в мене є такий друг.
Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні
Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)
Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими
Персоніфікація: «радість тулиться»
Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»
Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».
Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою
Мого друга звати Андрій. Йому зараз 14 років. Це друг мого брата теж. Ми разом гуляємо, граємо футбол. Моя улюблена футбольна команда називається „Манчестер Юнайтед", а його - „Барселона". Андрій добрий, чесний, уважний. Мені з ним дуже цікаво.
У мене є краща подруга - Лена. Ми вчимося з нею в одному класі, але за однією партою не сидимо. Ще ми з нею разом ходимо на хореографію. Вона блондинка, у неї довге волосся, блакитні очі. Моя подружка, як і я, дуже любить читати книги, малювати, танцювати. Вона добра і весела дівчинка, завжди в гарному настрої. У школі вона завжди отримує хороші відмітки. Іноді ми разом робимо домашні завдання. Мені з нею завжди цікаво і весело.
Мишко — мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя.
Мій друг любить спорт. Він швидко бігає, високо стрибає. Але найбільше йому подобаються спортивні ігри, змагання, естафети. Спорт зробив Мишка сильним, спритним, витривалим. Саме тому він не боїться фізичної роботи і з задоволенням допомагає дорослим.
Він чесний і доброзичливий хлопець. Мені з ним цікаво і весело. Я дуже пишаюсь, що в мене є такий друг.