“Книжки – це вікна, через які виглядає душа” Генрі Бичер
Я дуже полюбляю читати книжки. На мою думку, вони роблять людину кращою, збагачуючи її світогляд та налаштовуючи на правильні моральні орієнтири. Читати книжки – це як ніби відкривати кожен раз нові світи, не виходячи з дому. Серед книжок, що були мною прочитані, є різні жанри: від класичних творів великих митців до сучасного фентезі.
Але, як і в кожного читача, в мене є улюблена книга.
Я захоплююся творчістю Джона Фаулза. Його твори відрізняються глибоким філософським змістом та психологізмом. Серед усіх його творів хочу виокремити роман “Колекціонер”.
– Добре, поки на карантині вирішив за англійську взятися.
– Як час проводиш? Не сумуєш?
– Ні, мені зовсім не сумно! Розповісти про свій день?
– Звичайно, ще питаєш!
– Встаю я раніше, щоб встигнути всі справи зробити. Вранці роблю зарядку, а потім читаю книги. Прибираю в кімнаті, а далі час розваг. Настільні ігри, м’яч, скакалка – все що потрібно для повноцінних ігор. Увечері дивлюся фільми або серіали. І в цілому на карантині я не сумую! А ти як свій день проводиш?
– Я сплю скільки завгодно, хоч до обіду. Коли встаю займаюся англійською, трохи пізніше граю в телефоні. Вважаю обов’язком до мамі по господарстві, а потім до пізна дивлюся телевізор. Ну це і є мій день!
– Ти що, зовсім з режиму збився, потрібно виправлятися!
– Намагаюся…
– Приходи краще завтра до мене! Так мабуть і лінуватися перестанеш!
Відповідь:
“Книжки – це вікна, через які виглядає душа” Генрі Бичер
Я дуже полюбляю читати книжки. На мою думку, вони роблять людину кращою, збагачуючи її світогляд та налаштовуючи на правильні моральні орієнтири. Читати книжки – це як ніби відкривати кожен раз нові світи, не виходячи з дому. Серед книжок, що були мною прочитані, є різні жанри: від класичних творів великих митців до сучасного фентезі.
Але, як і в кожного читача, в мене є улюблена книга.
Я захоплююся творчістю Джона Фаулза. Його твори відрізняються глибоким філософським змістом та психологізмом. Серед усіх його творів хочу виокремити роман “Колекціонер”.
Він вразив мене до глибини душі.
– Привіт! Як справи? Чим займаєшся?
– Привіт! Все добре, ось книгу читаю! А ти як?
– Добре, поки на карантині вирішив за англійську взятися.
– Як час проводиш? Не сумуєш?
– Ні, мені зовсім не сумно! Розповісти про свій день?
– Звичайно, ще питаєш!
– Встаю я раніше, щоб встигнути всі справи зробити. Вранці роблю зарядку, а потім читаю книги. Прибираю в кімнаті, а далі час розваг. Настільні ігри, м’яч, скакалка – все що потрібно для повноцінних ігор. Увечері дивлюся фільми або серіали. І в цілому на карантині я не сумую! А ти як свій день проводиш?
– Я сплю скільки завгодно, хоч до обіду. Коли встаю займаюся англійською, трохи пізніше граю в телефоні. Вважаю обов’язком до мамі по господарстві, а потім до пізна дивлюся телевізор. Ну це і є мій день!
– Ти що, зовсім з режиму збився, потрібно виправлятися!
– Намагаюся…
– Приходи краще завтра до мене! Так мабуть і лінуватися перестанеш!
– Добре, обов’язково прийду!
– Гаразд, бувай! До завтра!
– До зустрічі!