Який член речення найчастіше буває уточнювальним? означення
прикладка
обставина
додаток
Питання №2 ?
Яке речення ускладнено уточнювальним членом? (розділові знаки пропущено)
Я колись мріяв стати льотчиком ще в п’ятому класі.
Увечері за ставком як солодко співає соловейко!
У травні на Хрещатику каштани білим цвітом пишаються.
Односельці вирішили зібратися вранці біля млина.
Питання №3 ?
Яке речення не ускладнено уточнювальним членом? (розділові знаки пропущено)
Сто сімдесят років тому в березні 1840 року побачив світ Шевченків «Кобзар».
У ясний день з високого берега можна побачити у відкритому морі чималий острів.
Тут на узліссі розкіш була весняному вітрові й сонячному промінню.
На вулиці під самими ворітьми знявся над колодязем новий журавель.
Питання №4 ?
У якому варіанті відокремлений член речення виражений прикладкою?
За круглим, чорного дерева, столом сидів сухорлявий князь.
Приємно було всім, особливо переможцям конкурсу.
І ми, поети атомного віку, останні трубадури на землі.
Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись.
Питання №5 ?
У якому варіанті відокремлений член речення виражений підметом?
Опріч Гафійки, було ще два наймити.
Як кремінь і криця, стялись роди — Гутенюки з Палійчуками.
Замість утіхи, Чіпка похвалився їй своїм горем та трохи сам не заплакав.
Лексика — це всі слова мови, цебто словниковий склад мови.
Питання №6 ?
Яке речення не ускладнено уточнювальним членом? (розділові знаки пропущено)
Уночі понад шляхом маячив білий стовп.
У кутку під образами горить лампадка.
Коло діда на старому яблуневому пні сидів його давній товариш і побратим Григорій.
Край шляху у долині догорає вогнище.
Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища (З роману П. Загребельного «Диво»).
Текст 2
Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа… Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів… Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!
Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді бого-натхненний, як казали колись… І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).
Текст 3
Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу… він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя… Поглядом болю і туги дивилися на нього розширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її, ще страшнішу тишу… (З роману О. Гончара «Собор»).
Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції?
Які образні вислови добирають письменники до собору?