В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
KOJIOCOK
KOJIOCOK
01.11.2022 14:07 •  Українська мова

Який жанр об’єднує твори чарли и шоколадна фабрика Та комета прилітає ?
быстрей !
Оч

Показать ответ
Ответ:
AiDanttlll
AiDanttlll
13.04.2021 17:02
Не варто сидіти, розвалившись у кріслі або на канапі, відкидати голову на подушки, розгойду­ватися на стільці; сидіти на самому краєчку стільця, крісла, канапи; погойдувати колінами під час розмови; тримаючи ногу на нозі, не слід нею розгойдувати або обіймати коліно руками; на підлокітник крісла неприпустимо сідати ніде, а в гостях особливо; позіхати в товаристві непристойно; кашля­ючи або чхаючи, належить відвернутися від співрозмовника і прикрити рот рукою або носовичком; у разі потреби висяка­ти носа треба зробити це тихо, не привертаючи уваги мало-естетичними звуками; якщо зненацька почалася гикавка, не­обхідно негайно вирушити у ванну кімнату і зробити таке: міцно затиснути ніс рукою і маленькими ковтками зі склянки випити трохи холодної води, не вдихаючи повітря, після цьо­го зітхнути — гикавка має вщухнути. Гикавка трапляється ча­сом як реакція на алкогольні напої.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Aksa2101
Aksa2101
21.09.2022 10:56

Знання — фундаментальне філософське поняття, визначене в Філософському словнику як «форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності»[1]. Знання можна визначити також як форму інформації, існування систематизованого результату інтелектуальної діяльності людини (пізнання)[джерело?] — з огляду на фундаментальність поняття його важко виразити через простіші філософські категорії[джерело?]. Наприклад, за словами Платона знання — це «підтверджена істинна віра»[2][3] . Знання протилежне незнанню, тобто відсутності перевіреної інформації про що-небудь[4].

Виділяють[Хто?] різні види знання: істинне (у стародавніх греків епістеме), наукове, повсякденне (у стародавніх греків докса), інтуїтивне, релігійне та інші[джерело?]. Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно містить помилки і протиріччя[джерело?]. Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність, відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання суперечок[джерело?].

3нання, набуте людством, фіксується в знаках природних і штучних мов, наприклад у текстах[джерело?]. Аналіз сутності знання, його становлення, критеріїв істинності та цінності є предметом галузі філософії епістемології[5]. У пострадянських країнах частіше вживається термін теорія пізнання або гносеологія[6]. Тоді як епістемологія більше зосереджена на структурі самого знання, гносеологія розглядає в першу чергу процес отримання знань суб'єктом пізнання[7]. З іншого, практичного боку, педагогіка вивчає не саму суть знання, а методи його ефективної передачі[8].

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота