Якому реченні правильно розставлені розділові знаки?Запитання 10 Речення з відокремленою прикладкою є в реченні
варіанти відповідей
Ліси шумлять, моє зелене віче.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Капітани, посліплені в морі, не сходили Марії з думки.
Одягнена в батьків кожух, Марія не боялась холоду і впевнено ступила через поріг.
варіанти відповідей
Така розкинулась чаруюча краса висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.
Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата...
Скроплений, живлющою росою паросток пробився на світ.
Мокрі, стомлені, але радісні усміхнені ми входимо в ліс.
Одні люди прагнуть вдосконалення,хочуть покращити своє життя,працюють над собою,вдосконалюють свої вміння та навички.А є люди,яким байдуже,вони просто сприймають свій талант як належне і нічого з ним не роблять.
Кожна людина має безліч шансів відкрити в собі талант,щось нове ,розвивати себе в цьому житті.Часто люди не працюють над собою,тому,що бояться,що у них може не скластися з новим захопленням,але частіше всього -це просто прояв неробства,за яке потім людина повинна платити .
Тому не варто боятися почати чимось займатися!Танцюйте,співайте,малюйте,просто любіть це життя і наповну насолоджуйтеся ним!Кожного дня ви маєте можливість відкривати в собі щось нове,покращувати старі надбання,розвиватися та вдосконалюватися.Не сидіть на місці,працюйте над собою!Почніть з цієї хвилини!
Дія відбувається під селянською хатою, що стоїть на горбочку край села. У центрі — старий кобзар із малим поводирем, а навколо стоять селяни і зачаровано слухають невеселу оповідь. Тут і молода господиня зі своїм сімейством, і косарі, що повертаються додому після цілоденної праці, і старенька бабуся, і Тарас. Він стоїть найближче до кобзаря, ловить кожен рух, вслухається в кожне слово. Пісня проймає його до глибини душі. Про це говорить зосереджений погляд, недитяча задума.
Засмучені обличчя селян засмаглі від вітру і сонця. Тяжке життя, непосильна праця наклали свій відбиток. На картині переважають синій, бузковий, голубувато-сірий кольори. Вони передають настання вечірньої прохолоди. Барви нечіткі, бо на землю вже спускається ніч.
Скоро згасне день, кобзар понесе свої пісні далі, але селяни ще довго пам'ятатимуть його сповідь про життя в неволі, про ту іскорку надії, яку вселив співець у їхні душі.