З наведених речень ВИПИШІТЬ У ТРИ КОЛОНКИ частки за розрядами
(формотворчі, заперечні, модальні).
1. Чи встигнемо за два дні? (М. Коцюбинський). 2. Окремо займали велик будяки, сині, аж сизі (М. Коцюбинський). 3. Хай ізнов калина червоніє, достигає (П.
Тичина). 4. Козак заглянув у хатину, але там також нікого не було (П. Панч). 5.
Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. 6. Невже і я в
тумані – як туман – і я вже йду за часом, як за плугом. 7. Хай не розбудить смутку
телефон, нехай печальне зрушиться листами. 8. Ген килим, витканий із птиць, летить
над полем. 9. Двори стоять у хуртовині айстр, яка рожева й синя хуртовина! (Л.
Костенко). 10. І ось, нарешті, вершина (О. Гончар). 11. І грім – Їй-Богу! – відступив за
гори, і тільки дощ посіявся рясний (М. Рильський).

1) Йшла вона з ненькою Варварушкою купатися в озері; а в лісі, як навмисне, ягідка за ягідкою – стигла суниця так і заманює глибше в гущавину (М.Телешов «Крупеничка»). 2) Роздав він скоріше всі залишки, струснув порожнею торбинкою, вклонився всім на прощання і пішов потихеньку своїм шляхом, спираючись на палицю (М.Телешов «Крупеничка). 3) І тільки-но він її поцілував, красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього (Ш. Перро «Зачарована красуня»). 4) Але хоч яким би спокійним було море - завжди коло берега воно ледь-ледь коливалося, вода злегка підіймалася, як груди дитини, що спить (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»). 5. Еліза думала, що вона все ще бачить сон, - так дивно було летіти в повітрі, високо над морем (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»).

Прислівники дії  відповідають на питання: як? яким чином? (як? – навмисне, потихеньку, привітно, злегка, високо).

Не секрет, що говорити дуже легко, а робити – складно. Щоб бути гідною людиною, треба, щоб слова відповідали вчинкам. Тільки тоді людина буде вважатися відповідальною і надійною. Слова – річ невловима, у них немає результату. Вимовляти їх не складає ніяких труднощів. А от щоб стримати дане слово, необхідно докласти чимало зусиль. Багато людей відносяться до слів несерйозно, кидають їх на вітер, а потім не виконують обіцянок. Причин може бути маса – забудькуватість, лінь, нездатність розрахувати свої сили. Але що б не вплинуло на невиконання слова, це відбивається на ставленні до людини. Наступного разу йому більше не будуть довіряти, не стануть на нього розраховувати. Це означає, що у нього не буде справжніх друзів і його не будуть сприймати всерйоз. Загалом, наслідки у недотримання обіцянок найсумніші.