Із поданих пар простих речень за зразком змоделюйте речення, ускладнені відокремленими означеннями. Вкажіть умови відокремлення. Зразок. Заходимо до напівосвітленого храму. Храм сповнений музико. Органа. – Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа.

1. Чорний верх робив поставу княгині Ольги врочистою і стрункою. Цей верх був розшитий білими перлами.

2. Нині ця пам’ятка нашої культури 11 століття зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції. Ця пам’ятка названа Рейнським євангелієм.

3. Чарувала думку поета краса придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями. Ці могили, гаї були вкриті пізньою осінньою позолотою.

4. Це старовинне козацьке полкове місто Переяслав тепер було зруйноване , занедбане. Місто Переяслав було колись красиве і горде.

5. Олександр Вертинський став виразником музичного обличчя Парижа 20-х – початку 30-х років, співаком. Співак був популярним у всій Європі.

Водій тролейбуса
Касир торгового залу
Включати електрострум
 оголосити подяку
оцінка з фізики
сума: 21 гривня
 протягом тижня
відправити поштою
 брати участь
працює парикмахером
електромережа
машинобудівний завод
 залежно від обставин
попередній директор
інструктор з техніки безпеки
охорона навколишнього середовища
звільнений за наказом директора 
навчальна частина
вимірювальний пристрій
 наприкінці навчання
важкий матеріальний стан
 навчальне приміщення
 за містом  роботи
у найближчий час
вступаючи до вищих навчальних закладів
доповідач розказав

Я йшов по вулиці.Був похмурий осінній день, на асфальті розляглося мокре, опалення листя. Я сів на лаву і почав думати про щось своє, бо навіть не помітив, як до мене підсіла мила дівчина, схвильована чимось дуже радісним. Неочікувано вона звернулася до мене: - Привіт! Я не хотів їй нічого відповідати, але щоб вона не образилася все ж привітався. - Чудовий день! Чи не правда?- продовжувала незнакомка. -Я так не думаю, -все також похмуро відповідав я. -Знаєш, сьогодні я до старенький бабусі перейти дорогу, а розгубленому чоловікові зібрати впалі на землю папери, а молодій мамочці потримати дитину, поки вона ловила, злетівший з її голови, капелюх. -Чого ти так радієш? Вони ж нічим тобі не відплатили. Твоя до вона ж чогось коштує? -Мені не потрібно нічиїх грошей за свої добрі справи.Вони відплатили мені своєю посмішкою, в їх очах блищала радість, вони були мені вдячні. Цього досить.Ти також можеш робити добрі справи! -Але навіщо?-з якимось здивуванням відповів я. -Ти отримаєш ні з чим не зрівняну радість, допомагаючи іншим. Бачачи, як радіють люди виникає відчуття, що ти потрібен.І не потрібно бути супергероєм, не потрібно рятувати принцесу від лап дракона. Добрі справи можуть бути маленькими, але значимими для інших.-Вона говорила це мені від усього сердця, що аж сльози заблищали на її очах. Вона пішла і побажала мені успіху.Її слова були настільки щирими, що змусили мене поміркувати над ними. Я пішов з парку з думкою, що пора вже і мені робити добрі справи.Може, тоді і я буду такий щасливий як та мила дівчина.