Із поданого речення утвори складне з різними видами зв'язку. 1. Щоб утворити складне речення, треба придумати інші граматичні основи, пов'язані з поданим реченням за змістом щоб у реченні було щонайменше три частини.
Іти на муху з обухом - перебільшувати Ускочити в халепу - потрапити в неприємну ситуацію Рвати кайдани - звільнятися від насильства Ставати на диби - бунтувати Опустити руки - зневіритися у власних силах Держати хвіст бубликом - бадьоритися Нести свій хрест - страждати Перейти рубікон - здійснити рішучий вчинок. Пасти ластів'ят - бездумно вдивлятись у щось. Пускати півня - видавати фальшиві звуки Припасти до серця - сподобатись Пройти крізь огонь і воду - зазнати багато випробовувань. Зуби з'їсти - мати великий досвід у чомусь З батька рідного здерти - знахабніти Повернення блудного сина - каяття у вчинках Канути в Лету - зникнути назавжди Віддати пальму першості - поступитися комусь першістю.
Перші письмові згадки про українських козаків зустрічаються у 1489 р. та 1492 р. Але різке зростання чисельності козацтва припадає на XVI ст.
Козацтво виникло на південноукраїнських землях - на території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра (південні окраїни Київщини, Брацлавщини, Поділля). Ці землі називалися Диким Полем: після нашестя монголо-татар, а потім, унаслідок частих нападів Кримського ханства, землі обезлюділи і залишалися незаселеними. Центром козацтва стало Запорожжя - степи за порогами Дніпра.
Причини виникнення:
- Наявність в українському суспільстві окремих в вільних людей, що займали проміжне становище між незаможною шляхтою та селянством.
Посилення соціального та релігійного гноблення, закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від феодальних повинностей та державних податків.
Постійна військова небезпека з боку Кримського ханства та кочових татарських орд.
В окремих випадках - організаторська роль місцевих, прикордонних землевласників і урядовців.
Козацтво поповнювалося вихідцями із різних верств населення: селян, міщан, шляхти.
Козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у самоуправлінні. Для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єднувалися у військові загони. Вони і самі завдавали ударів татарам та туркам: спускаючись по Дніпру на своїх великих човнах - "чайках", вони нападали на татарські гарнізони, турецькі галери, фортеці.
Основна маса козаків поповнювалася за рахунок українців, були серед них і білоруси, росіяни, молдавани. Траплялися поляки, татари, серби, німці, французи, італійці, іспанці, представники інших етносів, проте такі випадки мали поодинокий характер.
І тому оцінки етнічного складу козацтва як інтернаціонального є неточними. Козацький край, за висловом сучасного історика В. Борисенка, був "національним оазисом серед українських земель, які дедалі більше полонізувалися і втрачали національні риси
Ускочити в халепу - потрапити в неприємну ситуацію
Рвати кайдани - звільнятися від насильства
Ставати на диби - бунтувати
Опустити руки - зневіритися у власних силах
Держати хвіст бубликом - бадьоритися
Нести свій хрест - страждати
Перейти рубікон - здійснити рішучий вчинок.
Пасти ластів'ят - бездумно вдивлятись у щось.
Пускати півня - видавати фальшиві звуки
Припасти до серця - сподобатись
Пройти крізь огонь і воду - зазнати багато випробовувань.
Зуби з'їсти - мати великий досвід у чомусь
З батька рідного здерти - знахабніти
Повернення блудного сина - каяття у вчинках
Канути в Лету - зникнути назавжди
Віддати пальму першості - поступитися комусь першістю.
Перші письмові згадки про українських козаків зустрічаються у 1489 р. та 1492 р. Але різке зростання чисельності козацтва припадає на XVI ст.
Козацтво виникло на південноукраїнських землях - на території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра (південні окраїни Київщини, Брацлавщини, Поділля). Ці землі називалися Диким Полем: після нашестя монголо-татар, а потім, унаслідок частих нападів Кримського ханства, землі обезлюділи і залишалися незаселеними. Центром козацтва стало Запорожжя - степи за порогами Дніпра.
Причини виникнення:
- Наявність в українському суспільстві окремих в вільних людей, що займали проміжне становище між незаможною шляхтою та селянством.
Посилення соціального та релігійного гноблення, закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від феодальних повинностей та державних податків.
Постійна військова небезпека з боку Кримського ханства та кочових татарських орд.
В окремих випадках - організаторська роль місцевих, прикордонних землевласників і урядовців.
Козацтво поповнювалося вихідцями із різних верств населення: селян, міщан, шляхти.
Козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у самоуправлінні. Для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єднувалися у військові загони. Вони і самі завдавали ударів татарам та туркам: спускаючись по Дніпру на своїх великих човнах - "чайках", вони нападали на татарські гарнізони, турецькі галери, фортеці.
Основна маса козаків поповнювалася за рахунок українців, були серед них і білоруси, росіяни, молдавани. Траплялися поляки, татари, серби, німці, французи, італійці, іспанці, представники інших етносів, проте такі випадки мали поодинокий характер.
І тому оцінки етнічного складу козацтва як інтернаціонального є неточними. Козацький край, за висловом сучасного історика В. Борисенка, був "національним оазисом серед українських земель, які дедалі більше полонізувалися і втрачали національні риси