З поданого тексту випишіть дванадцять словосполучень ( кожен свої), а не списані у товаришів, зробіть їхній синтаксичний розбір, скориставшись схемою:

1.Виписати словосполучення з речення.

2. Визначити головне й залежне слово.

3.Поставити питання від головного слова до залежного.

4.Визначити вид словосполучення за вираження головного слова.

5.Визначити тип за будовою.

6. Накреслити схему.

Текст

Рідне слово

Мова народу — кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя.

Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові — в спадщину потомкам. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує від- жилі, живущі та майбутні покоління народу в одно велике історичне живе ціле. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства більш нестерпного, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Але якщо людська душа здригається перед убивством однієї недовговічної людини, то що ж повинна б почувати вона, зазіхаючи на життя багатовікової історичної особистості народу — цього найбільшого з усіх створінь Божих на землі?

Вивчаючи рідну мову, дитина п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець, воно знайомить її з суспільством, як не міг би ознайомити жоден історик. Воно вводить її в народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик. Слово, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині жоден філософ

Лист учня _ класс  до Тараса Шевченка.          

Шановний Тарасе Григоровичу, славний наш Кобзарю! За вікном – ХХl століття. Але лист цей не в минуле, він – у сучасне. Колись Ти, Тарасе, звертався до « мертвих, і живих, і ненароджених земляків своїх», а тепер я до Тебе, бо щиро вірю в Твою невмирущість. Ти – наш сучасник, Ти з нами був і є зараз, хоча у Вічність відійшла душа Твоя. Вона, зболіла стражданнями свого знедоленого народу, не байдужа до нашого сьогодення, бо мав Ти «в серці те, що не вмирає». Я пишу цього листа, щоб поділитися з Тобою, мій улюблений поете, думками про нашу з Тобою Україну, її долю, її минуле, її сучасне й майбутнє. Пишу саме Тобі, бо ми з тобою – українці, нам болять одні болі, ми прагнемо однієї мети, ми сумуємо й радіємо разом, наш Тарасе! Звертаюся до Тебе, бо для мене Ти – не застиглий у віках пам`ятник чи портрет на стіні. Ти – наша совість і наша пам`ять. Це Ти денно й нощно  молився за свій народ і прохав Бога зглянутися на свою нещасну країну – дати її дітям жадану волю. Це Ти звертався до земляків своїх із проханням:  

Посилання на джерело: https://kazatin.com/Podii/tvorcha-robota-list-do-tarasa-shevchenka-uchnya-10-klasu-10590828.html

му-небудь при сватанні».

1. У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами?

А Ґав ловити, пасти задніх, розбити глек, альфа і омега.

2. У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд?

Б Брехні справляти, замилювати очі, напускати туману, дзвін великий лить.

3. Який фразеологізм є антонімічним до інших?

А Кожен кулик своє болото хвалить.

4. Знайдіть рядок фразеологізмів з античної міфології.

Б Сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п’ята, геркулесові стовпи.

5. Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізму надягати овечу шкуру.

В Під маскою доброзичливості приховувати підлі наміри.

6. Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «відмовляти комусь у сватанні".

Г Дати гарбуза.

7. Назвіть перші українські лексикографічні праці.

Б «Лексисъ» Л. Зизанія та «Лексикон» П. Беринди.

8. Укажіть речення, у якому вжито фразеологізм.

Г Чому чужі тривоги нам зелені? Біду чужу не візьмемо руками. О люди добрі, чуєте чи ні? Ви не носіть за пазухою камінь. (Г. Рибцуник).

9. У тлумачних словниках представлено:

В Пояснення лексичного значення слова.

Досить. (Занадто багато питань).