З-поміж поданих варіантів відповідей оберіть один правильний.

1. До дієприслівників належать усі
слова рядка
А викопавши, зароблений, палаючи
Б працюючи, вилетівши, колючий
В згасаючи, стоячи, почорнілі
Г зробивши, згасаючи, підхопивши

2. Усі слова є дієприслівниками недо-
Конаного виду в рядку
A йдучи, запитавши, проживши
Боживаючи, даючи, виходячи
В викопуючи, прославивши, злізши
Г забігаючи, сховавшись, сівши

3. Правильно відображено творення
дієприслівника доконаного виду в рядку
А викликавши - викликають
Б відзначивши - відзначати
В запитавши - Питати
Г побачивши - побачити

4. Можна утворити дієприслівники
доконаного виду від усіх дієслів рядка
А сісти, складати, відзначити
Б написати, домовитись, плавати
В схитрити, сформувати, зрозуміти
Г відпочити, косити, зникати

5. При дієприслівникові немає залеж-
них слів у реченні (розділові знаки вилу-
чено)
А Аж гульк - з Дніпра повиринали ма-
лії діти сміючись (Т. Шевченко).
Б Лавина помчала стрімко набираючи
швидкість (М. Новиков).
В Розплющивши очі юнак ледве втямив,
що лежить далеко внизу (М. Новиков).
Г Зовсім низько над землею пролітав
джміль басовито гудучи (Є. Гуцало).

6. Не потрібно писати окремо з усіма
дієприслівниками рядка
А не /хтуючи, не/зчувшись, не/забуваючи
Б не /доробивши, не/живучи, не/кажучи
В небажаючи, не/дбаючи, не/відходячи
Г не/дооцінюючи, не/побачивши, не/
ВОЛЯЧИ
МОСЬ

Прочитайте текст. Виконайте
завдання після нього.
Одного разу,
(1) загубившись на ярмарку,
де батько продавав дьоготь, Пірат щез. А ось
у неділю, тижнів через п'ять, коли ми си-
діли всі коло хати, лузаючи насіння, диви-
біжить Пірат,
(2)зморений,
(3)худю-
чий. Уздрівши здалека весь наш рід і хату,
він упав додолу й повз до нас кроків сто на
животі, перекидаючись на спину й голосно
(4 )плачучи від повноти щастя. Простий соба-
ка, а так може збентежити чоловіка [...] (за
О. Довженком).

7. Правильну кількість дієприслівни-
ків, ужитих у тексті, зазначено в рядку
A 2
Б 3
В 4
Г 5

8. Дієприслівники недоконаного виду
можна утворити від усіх дієслів, окрім
А продавати
Б сидіти
В бігти
Г упасти

9. До особливих дієслівних форм не
належить слово, позначене цифрою
A 1
Б 2
В 3
Г 4

10. В останнє речення на місці крапок
уведіть дієприслівниковий зворот. Запи-
шіть відновлене речення, розставляючи
потрібні розділові знаки. Визначте синтак-
сичну роль дієприслівникового звороту.​

я вважаю, що справедливим бути доволі тяжко. люди хочуть, щоб справедливо було щодо них. часто навіть не задумуючись, що самі чинять несправедливо. якщо ви зробили шкоду, а покарали іншого, є два варіанти: або вас загризе сумління, або хтось несправедливо віднесеться до вас. як бумеранг. у «золотому правилі моралі» про це розповідається. поступай з іншими так, як би хотів, щоб вони поступали з тобою.

щоб бути справедливим, треба бути розумним, хоч трішки. дурний і ненавмисне поділить 12 яблук між трьома людьми неправильно. наприклад, так: першому дасть 2, другому – 4, а третьому – 6.

тому будьте чесними, справедливими і хоч трішки розумними.

екологічні проблеми носять характер і зачіпають все людство. на сучасному етапі розвитку суспільства питання виховання бережливого ставлення до природи набуває особливої гостроти. головна причина цього – тотальна екологічна безвідповідальність. у зв'язку з цим необхідно підсилити і більше приділяти уваги вихованню бережливого ставлення до природи в сучасній школі вже з перших років виховання дітей.

забруднення грунтів відбувається із-за застосування отрутохімікатів (пестицидів). в результаті нераціонального використання земель відбувається виснаження грунтів. наростає занепокоєння про наших «сусідів по планеті» – рослина і тварина, які випробовують подвійний гніт: по-перше, руйнування і забруднення їхнього житла; по-друге, від безпосереднього впливу з боку людини. в результаті багато видів зникли.

актуальність взаємодії суспільства і природного середовища висунула школою завдання формування у дітей відповідального відношення до природи. педагоги і батьки усвідомлюють важливість навчання школярів правилам поведінки в природі. і чим раніше починається робота з виховання бережливого ставлення до природи, тим більшою буде її педагогічна результативність. при цьому в тісному взаємозв'язку повинні виступати всі форми і види учбової і позакласної діяльності дітей.

дітям молодшого шкільного віку властива унікальна єдність знань і переживань, які дозволяють говорити про можливість формування у них надійних основ відповідального відношення до природи. природознавство початкової школи покликане вносити свій вкдад у формування екологічної відповідальності дітей.

і проблеми сучасності, несуть загрозу життя і людської цивілізації, викликали необхідність екологічної освіти, покликаної реалізувати ідеї інформаційного суспільства. пошук шляхів гармонійної взаємодії суспільства і природи приводить до інтенсивного процесу екологізації загальної культури людства, і як наслідок, - до формування теорії і практики виховання бережливого ставлення до природи.

подальше дослідження цієї проблеми, проведене педагогами, дозволило виділити новий аспект виховання – екологічний.

екологія – наука про відносини рослинних і тваринних організмів і утворюваних ними співтовариств між собою і навколишнім середовищем. а під екологічним вихованням розуміється формування у широких верств населення високої екологічної культури всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов'язаних з пізнанням, освоєнням, перетворенням природи. основна мета виховання бережливого ставлення до природи: навчити дитину розвивати свої знання законів живої природи, розуміння суті взаємин живих організмів з навколишнім середовищем і формування умінь фізичним і психічним станом. поступово визначаються освітні і виховні завдання:

-   поглибити і розширити екологічні знання;

-   прищепити початкові екологічні навики і уміння – поведінкові, пізнавальні;

-   розвинути пізнавальну, творчу, суспільну активність школярів в ході екологічної діяльності;

-   сформувати (виховати) відчуття дбайливого відношення до природи.

зародження сучасних тенденцій виховання бережливого ставлення до природи і виховання в початковій школі можна віднести до початку 70-х років, коли вона переживала цілий ряд серйозних перетворень, зокрема введення в учбовий план нового предмету «природознавство». чітко виражена екологічна спрямованість нового курсу, яка в наші дні іменується традиційною, створила у вчителів певне місцезнаходження його в екологічній освіті, на досягнення його цілі в однонаочній моделі, що виявилися малоефективними. основні причини малоефективності криються в тому, що кінцева мета екологічної освіти – відповідальне відношення до навколишнього середовища – складна комплексна освіта, і у зв'язку з цим, один учбовий предмет, що формує в основному природно-наукові знання по біологічній екології, справиться з формуванням багатогранного відношення молодших школярів до природного і соціального середовища не може. на порядок денний постало питання про залучення інших шкільних предметів в процес екологічної освіти. виникла ідея багатопредметної моделі, в якій кожен учбовий предмет розкриває свій аспект взаємин людини з навколишнім середовищем. поки ж використання міжнаочного змісту і форми навчання носить в основному стихійний характер, що багато в чому визначає якість навчання і виховання молодших школярів. сучасні тенденції розвитку виховання бережливого ставлення до природи в практиці показують, що оптимальні можливості для становлення екологічної культури молодших школярів представляє змішана модель, при якій всі учбові предмети зберігають свої специфічні учбово-виховні цілі. таким чином, типологія моделей в руслі екологізації пройшла певний шлях становлення: від однонаочної – до змішаної. проте пошук в цьому напрямі продовжується дотепер.