Із простих речень з відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами, змоделювати складнопідрядні. Визначити тип підрядної частини. 1. Байдикуючи, ми вчимося робити зло. 2. До істини йдемо, сумніваючись (Зі збірника афоризмів). 3. Прийнявши християнство, народ зберіг прихильність до давніх слов’янських звичаїв (Ю. Беличек). 4. Блукаючи осінніми алеями Качанівки, відчуваєш довкола присутність великих людей (В. Панченко). 5. Видаючи бажане за дійсне, треба бути щирим у бажанні людині добра (А. Коваль).

Наскільки б щільний графік навчання не мала людина, вільний час знайдеться завжди. Для когось це чотири години на день, а для когось лише півгодини. Проте навіть за цей коротенький проміжок часу можна встигнути зробити чимало корисних речей. Головне, щоб улюблене заняття приносило не лише користь, а й радісні та приємні емоції.
          Кожна людина має те, чим любить займатися. Для дівчаток це може бути вишивання, плетіння з бісеру, майстрування ляльок. Для хлопців – моделювання, комп’ютерні ігри, футбол тощо. Наш сучасний світ сповнений разноматними секціями та гуртками. Усі можуть знайти собі хоббі до душі, будь то співи, танці, малювання або йога.
        Якщо людина ще не знайшла себе, можна просто спробувати щось нове: вивчити мову, навчитись готовувати нові страви, майструвати корисні речі або навіть шити для себе одяг. Головне – це бажання та стриманість, адже не факт, що добре вийде з першого разу. Отже, не слід відчувати страх перед новими починаннями, бо відпочивати необхідно з душею!

Головною постаттю в «Пісні про рушник» є образ матері. Він яскравий і виразний, він увесь пронизаний великим синівським почуттям. А. Малишко продовжує одвічну тему і прагне ще раз довести нам, що нема нічого святішого в усьому світі, ніж материнська любов. В її погляді відображені смуток і тривога, які поєднуються з надіями на щасливе майбутнє свого сина. Поет розкриває усю красу материнських почуттів і материнської душі, використовуючи для цього виразні поетичні деталі. Рідна мати й «ночей недоспала», і рушник своєму сину «на щастя, на долю дала». Портрет матері А. Малишко змалював за до простих, але в той же час досить виразних епітетів:«І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші, блакитні твої».