1Шумів травою степ шовковий, cміявся день, пісні лились.
2Я знаю, то ти моя мати, на крилах всю землю несеш!
3Вдаримо гучно ми в дзвони - всесвіт обійде луна.
4Ось послухай: десь за гаєм соловей заплакав враз.
5Добро втратити - небагато втратити! Честь втратити - втратити багато!
Мужність втратити - втратити все!
6.Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли; у нас нема. Зерна неправди за собою.
7.Засвітить місяць, засяють
зорі, земля потоне в сріблястім морі.
8.Зійде сонце — утру сльози,— Ніхто й не побачить
2. Здавалося(вставне слово, яке не підкреслюється, дієсл), вітер(підмет,ім) ущух(присудок, дієсл). Речення розповідне, неокличне, просте, непоширене, ускладнене вставним словом.
3. Усе(підмет, займ) : кущі( підмет, ім), небо( підмет, ім) було обтягнуте( було-дієслово, обтягнуте- дієприкметник, дієсл) зимовою(означення, прикм) пеленою( додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними підметами.
4. Він(підмет, займ), схилившись над книгою(дієприслівниковий зворот або відокремлена обставина ; схилившись-дієприсл; над - прийм; книгою - ім), ретельно(обставина, присл) розв'язував(присудок, дієсл) задачі(додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом(відокремленою обставиною).
1Шумів травою степ шовковий, cміявся день, пісні лились.
2Я знаю, то ти моя мати, на крилах всю землю несеш!
3Вдаримо гучно ми в дзвони - всесвіт обійде луна.
4Ось послухай: десь за гаєм соловей заплакав враз.
5Добро втратити - небагато втратити! Честь втратити - втратити багато!
Мужність втратити - втратити все!
6.Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли; у нас нема. Зерна неправди за собою.
7.Засвітить місяць, засяють
зорі, земля потоне в сріблястім морі.
8.Зійде сонце — утру сльози,— Ніхто й не побачить