З якою метою використовують в анотаціях, рефератах, рецензіях, дискусіях наведені групами дієслова? 1. (Автор) розглядає, аналізує, викладає, описує, називає, висвітлює, повідомляє, констатує.
2. (Автор) порівнює, співставляє, класифікує, групує, зіставляє, розмежовує.
3. (Автор) розробляє, доводить, з'ясовує, стверджує, висуває, висловлює, вважає, досліджує.
4. (Автор) підсумовує, узагальнює, робить висновок, резюмує.
5. (Автор) наводить переконливі факти, обґрунтовує, ілюструє, доводить, порівнює, протиставляє, цитує.
6. (Автор) підкреслює, зазначає, звертає на особливу увагу, зосереджує увагу, фокусує увагу, акцентує увагу, неодноразово повертається, повторює, наполягає, обстоює, зауважує.
7. (Автор) дискутує, полемізує, критикує, спростовує, не погоджується, наводить контраргументи.
Відповіді:
а) для переліку питань першоджерела;
б) для позначення дослідницьких та/або експериментальних матеріалів першоджерела;
в) для класифікації й градації проблем першоджерела;
г) для узагальнення, підбиття підсумків;
д) для аргументування інформації першоджерела;
е) для виокремлення проблем, думок першоджерела;
є) для вираження позиції автора першоджерела.
Як працювати з книгою
Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею. Ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.
До початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.
Анотація вміщується на звороті титульної сторінки. Це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. Передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. Подібну до передмови роль відіграє в книзі вступна стаття. Однак вона, як правило, відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. Її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. У наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.
Объяснение:
Стиль мовлення - художній. Тип - опис.
Зима, білі сніги, метуть хурделиці, січе пороша, від морозу лунко тріс кається лід на річці. Де забарилась весна, чому не квапиться в рідні краї? Та ось повернулась із вирію весна, а з нею повернулися додому воронки. Випустила весна з-під снігу квапливі струмки; весело задзюркотіли вони по землі, наче заспівали весняних пісень. Сонце, ніби художник, розмалювало всю землю яскравими пейзажами. Мене поцілував теплий промінь, моє обличчя прикрасили руді веснянки.