З’ясуйте тип кожного речення в тексті (цифра позначає наступне речення).
Речення (текст)
(1)Трапиться сонячний день у жовтні — бджоли пускаються в
свої останні обльоти. (2)Бо, почавши квітнути ще ранньої
весни, навіть під снігом, природа остаточно завмирає лише з
настанням холодів, і зараз, у їхній переддень, іще можна
надибати цвіт. (3)Хоч не такий пишний та яскравий, як улітку,
та все ж таки й на ньому можна назбирати перги й нектару,
повернувшись до вулика зі взятком. (4)Журливі ці пізні обльоти
бджіл, і в музиці їхній уже немає тієї сонячної сили, яка дзвеніла
раніше.
Тип речення
А просте ускладнене
Б складносурядне
В складнопідрядне
Г складне
безсполучникове
Д складне з різними
видами зв’язку
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Объяснение:
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":