З’ясуйте тип кожного речення в тексті (цифра позначає наступне речення).Речення (текст) (1) Кулінарне мистецтво Китаю удосконалювалося протягом століть: за три тисячі років свого існування воно придбало і, що важливо, зберегло всі ті цінні знання та навички, які дозволяють китайським стравам вважатися одними з найбільш корисних і смачних. (2) Найдавніші археологічні знахідки, а саме: бронзові горщики, ножі, кухонні дошки, лопатки, черпаки тощо – були знайдені в місті Аньян провінції Хенань і свідчили про досить високий гастрономічний рівень китайців. (3) Ще в 770-221 рр. до н.е. в Китаї існували публічні ресторани, а приблизно півтори тисячі років тому була складена докладна кулінарна книга. (4) Уже в той час кулінарне мистецтво було предметом серйозного вивчення, що пояснюється особливим ставленням китайців до приготування їжі. * А складносурядне
Б складнопідрядне
В просте ускладнене
Д складне з різними видами зв’язку

Люди завжди забруднювали довкілля.Але до останнього часу забруднення не було такою серйозною проблемою.У минулому більшість людей проживали в малонаселених сільських районах, і у них не було машин ( курсовой проект по деталям машин ), що забруднюють природу.Але з розвитком перенаселених індустріальних міст проблема забруднення стала набагато серйозніша.Використання автомобілів і інших машин і механізмів призвело до того, що довкілля стало постійно і інтенсивно забруднюватися.З 50-х років минулого століття люди почали відчувати тривогу у зв’язку з небезпекою забруднення довкілля.Повітря, вода і ґрунт необхідні для існування всіх живих істот.Але забруднене повітря може стати причиною хвороби і навіть смерті.Забруднена вода призводить до загибелі риб і інших істот, що мешкають в морі.На забрудненому ґрунті не можна вирощувати харчові продукти. Крім того, забруднення довкілля псуєприродну красу нашої планети.Забруднення — це дуже складна і серйозна проблема.Автомобілі забруднюють повітря, але вони служать для швидкого переміщення людей.Заводи і фабрики забруднюють повітря і воду, але вони забезпечують робочі місця для людей і дозволяють виробляти необхідні товари.Добрива і пестициди необхідні для вирощування сільськогосподарських культур, але вони забруднюють ґрунт.Тому людям довелося б припинити використовувати багато корисних речей, якби вони захотіли негайно припинити забруднення довкілля.Проте більшість людей не погодяться на це.Але забруднення можна зменшити поступово.Вчені та інженери можуть знайти зменшити забруднення від автомобілів, заводів і фабрик.Уряд може видати закони, які б змусили підприємства прийняти заходи по зменшенню забруднення.Окремі люди і групи людей можуть співробітничати в справі охорони довкілля.

Ці слова І. Багряного в його романі «Сад Гетсиманський» передають дух жорстокої епохи в житті українського народу, епохи репресій та поневірянь, підозри та зради. Багряний узявся за розгляд такої непростої теми тому, що він сам був свідком цих подій: він був заарештований, довго знаходився у в’язниці, але йому все ж пощастило залишитися після всього цього живим. Отже, роман «Сад Гетсиманський» містить автобіографічні факти.
Назву «Сад Гетсиманський» було взято Іваном Багряним з Біблії. Сад Гетсиманський — місце, де Юда зрадив Христа. Зраджено було і головного героя твору Андрія Чумака. Він втік з табору, де знаходився за свої погляди, і повернувся додому на похорон батька. Але вдома він не встиг пробути і доби: до його хати приходять працівники НКВС і забирають Андрія з собою. По дорозі до в’язниці він помічає зміни рідного міста, де довго не був: кругом червоний колір, фарби облупилися. Колись цей колір був кольором революції, а тепер став кольором насильства і страху. Також він помічає зміни в обличчях людей. Люди «засмоктані, виснажені, обдерті. Зосереджені в собі, позначені тавром суворої професії». В’язниця знаходилась в Харкові на вулиці Раднаркомівській. Це велике місто теж змінилося, тепер Харків був «понурий, припорошений сажою і посипаний сміттям». Негативні враження Андрія доповнює зустріч з працівником НКВС товаришкою Нечаєвою. Нахабство, брутальні вислови з її вуст — все це не схоже на поведінку жінки, яка в уяві Андрія повинна бути лагідною та ніжною. Будинок управління НКВС називали «фабрика-кухня». Андрій чує, як працює конвеєр
«фабрики-кухні». Звідусіль чути стогін людей та страшні відгуки мордування. Органи безпеки знищують «ворогів народу». Ці «вороги народу» — найосвіченіші люди: інженери, професори, студенти, письменники
Єдина іх вина в тому, що вони мають здатність мислити, а не сліпо вірити в ідеали.
Андрій на собі відчуває ті нелюдські умови, в яких треба жити: тіснота, духота, відсутність їжі. Для тоталітарного режиму людина — це «дірка від бублика». В СРСР людей вистачить». Всі ці жорстокі тортури повинні вбити в людях всі прагнення, перетворити їх в оті «дірки». Ця система намагається зламати у людей бажання кращого життя, хоче зробити з них слухняні машини. Але чи можуть сотні тисяч людей бути ворогами народу? В одному з діалогів зі слідчим Андрій каже, що один чоловік може бути ворогом народу, десять може, тисяча, але мільйони людей — це не вороги народу, це сам народ. Отже всі люди, які будували цю країну, сподіваючись на краще, зараз за ґратами в’язниць. Тому не випадково кульмінацією твору є поява в камері дідуся. — Карла Маркса. Кругом була атмосфера недовіри і зради. Немало з колишніх відомих революціонерів, а також самих працівників служби безпеки також могли опинитися серед «ворогів народу». Можна було «завербувати» будь-якого працівника цієї установи: треба було» лише звинуватити його перед начальством в тій самій «контрреволюційній діяльності». Всі наглядачі поводилися з в’язнями дуже суворо, але був з них один не прізвище Мельник. Всі в’язні його дуже поважали за його добрість, казали, що він єдина людина в цій установі. Коли потім Андрій дізнався, що Мельник власноручно розстрілював людей, його це дуже вразило. Таку саме дволикість мав і тодішній режим. Широкі маси людей бачили в ньому своє щастя, сво ння, але мало хто знав про те, що діялося за стінами в’язниць кожного міста цієї країни, бо звідти вже ніхто не повертався. Уряд лив невинну кров народу, який його так підтримував. Мельник уособлює в собі весь державний лад.
Іван Багряний детально досліджує всі дрібниці в’язничного життя. На п’ятистах сторінках роману він до дрібниць зображує побут в’язнів, засоби ведіння слідства, характеризує майже кожного героя цього твору, розповідає про звинувачення, які висувались в’язням.