З’ясуйте, у якому рядку допущено помилку в правописi числiвникових форм. 1. Сiмох, обох, двадцятого, ста п’ятдесятьох трьох, ста п’ятдесяти двох
2. Ста двадцятьом двом, обом, чотирьомстам, п’ятдесятьом двом, шiстдесятьома
3. Двадцятьох, сiмом, шiстсот сорока п’яти, однiй цiлiй i двом п’ятим, сiмомастами шiстдесятьома трьома
4. Сiмдесятьох п’ятьох, п’ятдесяти восьми, сорока, шестистам п’ятдесяти трьом, сорок шостому
5. Вiсiмдесяти, п’ятдесятьох, дев’яноста шiстьом, двома, сто двадцять п’ятому
Відповідь:
Пояснення: А ви цікавились питанням, чи є добро там, де немає правди? Чи щаслива людина, яка бреше? Чи панує біля неї добро? А я відповім- ні.
Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту. Що ж таке добро? Добро – це допомагати людям, не ображати, вміти співчувати, довіряти людям, вітатися із посмішкою на обличчі та піднімати настрій людям своєю енергією, а також говорити правду. Навіть якщо правда гірка, вона повинна бути. А якщо ми збрешемо? Скажемо неправду? Можливо людині, яка почує її стане краще, вона почує, що захоче, але вам не стане краще. Брехня до добра не доводить. Неправда породжує нову неправду, і так буде тривати до тієї пори, поки ви не зізнаєтеся. Цим ви втратите довіру людини і щоб ви не говорили, вірити вам не будуть.
Я вважаю, що не буде добра, якщо ви брешете. Такий світ і все повертається сторицею. Неправда-зло. Творіть лише добро!