З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово)(1)Нині важко (2)й уявити, що відносно недавно – (3)якихось сорок (4)років тому – чи не головним засобом духовного порозуміння в молодіжному середовищі була не рок-музика, а таки поезія..
Для чого ми вивчаємо рідну мову? Дивне питання. Вивчаємо, бо вона рідна, бо не можна жити у країні і не розмовляти мовою цієї країни. Ні, звісно, можна, але така людина не буде справжнім громадянином цієї країни. Можна не володіти мовою, якщо ти не плануєш тут жити, а так, у гості заїхав ненадовго.
До того ж, володіння рідною мовою не виключає вивчення інших мов. Скажу навіть більше: у теперішні часи володіти тільки одною мовою замало. Сучасна людина повинна володіти кількома мовами, щоб досягти успіху у житті. Наприклад, якщо твоя професія буде пов'язана з інформаційними технологіями, без знання англійської мови не обійтися. А з цими технологіями тепер пов'язане майже все. Алк це не означає, що якась з мов більше потрібна, а якась менше. Всі потрібні.
Объяснение:
Відповідь:
Я би визначила настрій цієї пейзажної замальовки як зачаровано-умиротворений. Поезія нагадує акварельку - легку, повітряну, проте яскраву: все свіже, "все блищить", "день такий полив'яний", "блискавки ... в траві", "мокрі ниви". У природі спокій і рівновага. Все настільки гарне й живе, що сприймається як казка: "дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує", "струшується сад, як парасолька", "корів розсипана квасолька доганяє хмари". Замилування природою, крім цих казкових метафоричних образів, перадає і зменшувано-пестлива лексика: дідок, парасолька. квасолька. Чарівна картина природи наче повертає ліричного героя в дитинство з його безпосередністю, емоційністю, здатністю вірити в диво і бачити світ, у якому " і люди як нові".
Пояснення: