З'ясуйте, з якою стилістичною метою вжито виділені в реченні діалектизми.

Спливали гаразди, продавались ЦАРИНКИ одна по одній, МАРЖИНА десь танула так, як по горах весною сніги (М. Коцюбинський).

а)Як засіб словесної гри (каламбур).
б)Для контрастної характеристики образів, предметів, явищ, настроїв.
в)Як засіб створення гумористичних, іронічних ефектів.
г)Для надання мовленню урочистого, піднесеного забарвлення.
д)Для відтворення місцевого колориту

Если любой пересказ то читай

Объяснение:

Одного разу дівчинка втекла з дому вночі, але вона не знала де їй переночувати.Дівчатко всюди шукала місце.Вона знайшла якийсь дім та лягла спати біля нього.

Рано-вранці дівчинка прокинулася, та побачила дідуся.Він запросив дівчину в кімнату, тому що на вулиці був мороз.Старий дідусь нагодував дівчинку.Потім вона пішла у двір.

Коли дівча зайшло в двір, вона була дуже здивована.Там був навіть не двір, а цілий дворець.Дічнка чуть не впала з цієї краси. Весь двір був прикрашений лавандами, там навіть були дуже дорогі іграшки.

Вісь дім був у квітах.Мабуть цей дідусь полюбляв квіти. У всіх кімнатах були красиві підлоги та стіни.Вони були як трава и небо.В кімнатах висять багато картин.А кухня була девовижна. Мебіль була як сонце зі хмарами, а тарілки, ложки та інше, були золоті.

Дівчина попросилася з ним жити, і дідусь згодився.

Нетлінним ввійшло (присудок: прикметник, дієслово) „Слово о полку Ігоревім”  (підмет: іменник, прийменник, іменник, прикметник) в (прийменник) золоту (означення, прикметник) скарбницю (обставина, іменник) людства (означення, іменник), бо (сполучник) таїть (присудок, дієслово) воно (підмет, займенник) нев'янучої (означення, дієприкметник) краси (додаток, іменник) поетичні (означення, прикметник) образи (додаток, іменник), бо (сполучник) вчить (присудок, дієслово) нас (додаток, займенник) любити (додаток, дієслово) Вітчизну (додаток, іменник) і (сполучник) її (означення, займенник) синів (додаток, іменник) (М.Рильський).
Схема: [ ], бо ( ), бо ( ). Питання (стрілочки) треба ставити так: від головного речення до першого, а потім і до другого підрядного.
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з кількома підрядними з однорідною підрядністю; 1 просте: головне, двоскладне, поширене, повне, неускл.; 2 просте: двоскл., поширене, повне, неускл.; 3 просте: двоскл., поширене, неповне (пропущений підмет, який встановлюється з попереднього простого речення - ВОНО), ускл. однорідними додатками.
Нев"янучої - дієприкметник, п.ф.- нев"януча, активний, недоконаний вид, тепер. час, однина, жін. рід, Р. відм., означення. Орфограми: НЕ з дієприкметником (пишеться тут разом, бо дієприкметник уживається без залежного слова і не є присудком);  уживання апострофа (апостроф тут ставиться після в перед я, що позначає два звуки).
Поетичні - прикметник, п.ф. - поетичний, відносний, тверда група, множина, Зн. відм., додаток. Орфограма: ненаголошені Е, И в корені слова (перевірочне слово поет).