ЗА НОРМАЛЬНЫЙ ОТВЕТ НУЖНО ОТВЕТИТЬ НА ВСЕ ВО НИЖЕ ТЕКСТА
Усі знають, що «Реве та стогне...» написав Тарас Шевченко, але ж автора музики цієї пісні згадують нечасто. Учитель словесності Болградської чоловічої гімназії Данило Крижанівський щоразу, коли в Одесі гастролювала трупа Марка Кропивницького, бодай на день приїздив за сотню верст із свого містечка до шумливого приморського міста. З Марком Кропивницьким він був знайомий давно, схилявся перед блискучим талантом свого земляка, тягнувся до нього гаючи за глядачами, зачарованими грою улюб леного актора, відчуваючи особливе емоційне напруження в залі, коли він співав народні пісні (їх у кожному спектаклі було завжди кілька), Крижанівський мріяв присвятити Кропивницькому власний музичний твір.
Словами пісні став початок балади «Причинна» Тараса Шевченка. Однієї щасливої миті народилась і мелодія. За першої ж нагоди Данило Крижанівський награв Маркові Кропивницькому на фортепіано свою мелодію. За хвилину пісня залунала на повний голос, ніби була давно й добре відома знаменитому акторові. Обом дуже хотілося оприлюднити пісню. Ноти вдалося надрукувати окремим виданням із присвятою Маркові Кропивницькому, але загал їх не побачив: усі примірники видання конфіскували (з 1876 року було заборонено ставити українські слова під нотами, можна було друкувати тільки ноти). Та навіть через п’ять років після скасування цієї безглуздої заборони твір на слова Шевченка не допустили до людей. Що ж робити? Невже цю пісню ніколи не почує народ? І Кропивницький вирішує заспівати її в одному зі спектаклів. Це, звичайно, було ризиковано, бо відходити від затвердженого цензурою тексту заборонялося. Можливі серйозні неприємності: заборона гастролей, штрафи... Однак від свого рішення Марко Лукич не відмовився. У цей день у театрі ставили п’єсу Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю». Коли в четвертій дії Іван Непокритий, якого грав сам автор, повідом ляв, що йде в солдати замість свого побратима Семена, який щойно одружився, у залі завжди відчувалось емоційне піднесення: учинок Івана зворушував своєю людяністю. І ось у цей найяскравіший момент спектаклю, коли в ньому мала звучати інша пісня, Марко Лукич вийшов на авансцену й, витримавши невелику паузу, заспівав: «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...» Прекрасний баритон Кропивницького лунав особливо повноголосо, помітно було, що артист хвилюється, що настав якийсь значущий момент. Мелодія зачаровувала, вона гармоніювала з образом буряної ночі. Марко Лукич відчув настрій залу й ледь помітним рухом руки подав знак: «Співаймо разом!» І зал підхопив пісню, бо ж багато присутніх добре пам’ятали слова, якими розпочинався «Кобзар».
Той вечір детально описали його учасники. Відомо навіть прізвище поліцейського (Рудковський), який, здогадавшись, що відбувається щось «незаконне», не гаючи часу, побіг із першого ряду через увесь зал на вулицю, а там, із приміщення фабрики, де був телефон, кричав у слухавку: «Бунт... демонстрація негайно приїхати!» За кілька хвилин з’явився пристав, спектакль було перервано, розпочалися дізнання. Однак твір, який ненависники всього українського намагалися не пустити до людей, уже вилетів на волю, щоб стати улюбленою піснею нашого народу (За Г. Клочеком).
Виконайте письмово завдання :
1. Визначте тему тексту.
2. Визначте основну думку тексту .
3. Стиль тексту.
4. Тип тексту.
5. Скільки мікротем має текст ?
6. Дайте заголовок кожній мікротемі
7. Назвіть ключові слова в кожній мікротемі .
8. Кому присвячений твір " Реве ... "
9. У якому спектаклі прозвучала пісня ?
10. Визначте засіб міжфразового зв'язку між першим та другим речен.текст
тема. твір-оповідання на основі почутого з обрамленням мета: спираючись на здобуті на уроках літератури знання про оповідання як жанр красного письменства, формувати текстотворчі вміння, необхідні для його складання, а саме: вміння прогнозувати тему та головну думку майбутнього оповідання, визначати межі теми, складати текст розповідного характеру, що включає зав'язку, кульмінацію та розвиток дії, а також відповідає вимогам художнього стилю мовлення; розвивати уяву, логічне й образне мислення; формувати культуру розумової праці, удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, виховувати естетичне чуття мови.
обладнання: оповідання с.васильченка «чайка», пам’ятка щодо написання твору-оповідання.
хід уроку
i. організація класу.
ii. мотивація навчання. повідомлення теми і мети уроку.
1. прочитайте початок і закінчення оповідання с. васильченка «чайка». що спільного між ними?
початок
по садах вітри гасають, а над зоріє небо осіннє.
маленьку хату обступили кругом високі крізь бур'яни блимає низеньке віконце, блакиттю мальоване, у віконце шматок білої стіни видно в хаті, а на стіні на білій з-під чола позирає невеселий селюк у шапці. чорнобривцями заквітчаний, у рушники прибраний, а сам думний та
очима до нього сидить на полу мати — праву руку на груди поклала, а на ліву — голову схилила.
вітри гудуть, а ясени скриплять, а матері дрімається. дрімається та и вчувається, що то, пустуючи, на гіллях діти. го-ой-да! го-ой-да-
основна частина було у матері їх, синів, троє
закінчення співали півні.
одні й другі — сидить мати, як сиділа.
а вітри
вітри гудуть, а ясени риплять, а матері дрімає
затріщав каганець — гасне.
глибоко-глибоко зітхнула, підвелась, наладила ґніт.
стала посеред хати, на того селюка, що на стіні, очі
підійшла до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла, починає говорити до нього стиха:
— скажи, сумний, скажи, невеселий, ще й не радісний: куди мої діти позаводив? де мені шукати? куди листи слати? чому, на вашу думку, автор створив таке обрамлення для цього твору?
ііі. сприйняття нового матеріалу.
1. бесіда з учнями.
1) що називається оповіданням?
2) який тип мовлення покладено в основу тексту оповідання? чому?
3) чому оповідання складається в художньому стилі?
4) яка кількість персонажів здебільшого діє в оповіданні?
5) чому в основу оповідання покладено розповідь про одну подію з життя персонажа?
6) наскільки важливою для героя оповідання є описана подія?
7) які композиційні елементи є для оповідання обов'язковими?
8) що називається зав'язкою, кульмінацією та розв'язкою?
9) чи можливе оповідання без кульмінації?
2. розповідь вчителя.
обрамлення— така частина композиції твору, яка є ніби рамкою для розповіді
про інші — основні — події. найчастіше саме з обрамлення читач дізнається про
джерело викладеної в основній частині оповідання інформації або про подальшу
долю персонажів твору.
на прикладі будь-якого оповідання знайти зав'язку, кульмінацію та розв'язку, а
також знайти обрамлення.
iv. закріплення нового матеріалу.
1. прочитайте текст. визначте стиль мовлення, тему і основну думку. простежте, як розкривається основна думка оповідання в його композиції (визначте зав'язку, кульмінацію, розв'язку).
лелечий суд
якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимі
зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку.
мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату, на якій багато років жили лелеки. господар хати майже з вогню виніс дітей і дружину. він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. на виручку прилетіли інші лелеки, але вже було пізно - мати з двома маленькими нелітками загинули у вогні. лелека все літо ховався, а коли настала пора вильоту, він тихенько пристав до зграї. але там його упізнали й засудили на вічну самотність (за в. земляком).
про що йдеться у початковій частині тексту? доповніть текст завершальною частиною, яка б спільно з початковою створила обрамлення.
2. прочитайте текст. про що в ньому рзав'язка, кульмінація,