9. Це було дуже важко, але ми змогли досягти мети, яка здавалася нам недосяжною, коли відчай захопив нас.
Дерева все більше занурюють коріння в землю, квіти тягнуться вгору і, щоб до м, сонце заливає своїим світом всю галявину.
ТУт схева неправильна, я складала за нею, але знаки там стоять неправильно.
10. дуже довго. Добриня з Янкою йшли, вони спали + просувалися, знесиліли, - Добриня сподівався знайти - граматичні основи. Так, три доби, вдень, вночі, прокладаючи шлях по зорях, поволі, зовсім - обставина. Північний захід. від голоду, до Волги До ЧС - став додаткомп, спорні варіанти як і зі зворотом. + притулок і захист теж додаток, якийсь - означення.
Так, з, по, від, до, до - прийменник. Три - числівник. Добриня, янка, доби, шлях, зорях голоду, захід, волги, ЧС, добриня, притулок, захист - іменник. Вдень, вночі - прислівник. Прокладаючи - дієприслівник. А, бо, і - частка. Де - займенник. Якийсь - займенник або прикметник.
у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене — це вулиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави.
яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна.
Відповідь:
6. Г
9. Це було дуже важко, але ми змогли досягти мети, яка здавалася нам недосяжною, коли відчай захопив нас.
Дерева все більше занурюють коріння в землю, квіти тягнуться вгору і, щоб до м, сонце заливає своїим світом всю галявину.
ТУт схева неправильна, я складала за нею, але знаки там стоять неправильно.
10. дуже довго. Добриня з Янкою йшли, вони спали + просувалися, знесиліли, - Добриня сподівався знайти - граматичні основи. Так, три доби, вдень, вночі, прокладаючи шлях по зорях, поволі, зовсім - обставина. Північний захід. від голоду, до Волги До ЧС - став додаткомп, спорні варіанти як і зі зворотом. + притулок і захист теж додаток, якийсь - означення.
Так, з, по, від, до, до - прийменник. Три - числівник. Добриня, янка, доби, шлях, зорях голоду, захід, волги, ЧС, добриня, притулок, захист - іменник. Вдень, вночі - прислівник. Прокладаючи - дієприслівник. А, бо, і - частка. Де - займенник. Якийсь - займенник або прикметник.
Це речення з різними видами звязку.
вулиця мого дитинства
у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене — це вулиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави.
яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна.