- Доброго дня! - Доброго дня! За якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар. - Я хочу прочитати повість Пауля Маара "Машина для здійснення бажань". - Дуже добре. Зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "М". - Дякую за до - Бачу, що ти знайшла те, що шукала. - Так. - Давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар. - Будь ласка, - відповіла я. І протягнула їй книгу. - Цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. Тому буду рада бачити тебе через два тижні. Маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу. - Звичайно, що так. До побачення! - Бувай. Всього тобі найкращого!
Здоров"я, на мою думку, це найдорожче, що має людина. А чи ти, людино, його бережеш і свідомо поліпшуєш? Якби можна було приникнути до землі та сказати: земле, дай мені трохи твого здоров"я. Але так буває тільки у казках. Насправді, у житті, треба самому щось зробити для землі, бо вона зовсім не є сама здоровою. Всі прекрасні ліси, чисті води, цілюще повітря - все це залишилося у глибокій давнині. Людина взяла від природи все, що їй було потрібне, а потім покинула її напризволяще. І якщо ми, кожен з нас, не усвідомимо, що землю треба відновлювати, ніякого здоров"я вона нам просто не зможе дати. Хлопці та дівчата, давайте разом вилікуємо нашу землю. Для цього кожен з нас може дещо зробити: посадити нові дерева, прибрати сміття навколо себе, не викидати нічого поза смітником і інших привчати до цього, менше користуватися пластиковими пакетами та посудом... Це звичайні дрібниці, але якщо б кожен свідомий громадянин так робив, ми б мали більш здорове, а значить, і щасливе суспільство.
- Доброго дня!
- Доброго дня! За якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар.
- Я хочу прочитати повість Пауля Маара "Машина для здійснення бажань".
- Дуже добре. Зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "М".
- Дякую за до
- Бачу, що ти знайшла те, що шукала.
- Так.
- Давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар.
- Будь ласка, - відповіла я. І протягнула їй книгу.
- Цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. Тому буду рада бачити тебе через два тижні. Маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу.
- Звичайно, що так. До побачення!
- Бувай. Всього тобі найкращого!