Замініть складнопідрядні речення складними безсполучниковими і запишіть їх. поставте розділові знаки. виділіть у кожному реченні головні члени. 1. ознайомившись із путівником, я з’ясувала, що дністровський каньйон розташований на межі чотирьох областей: івано-франківської, тернопільської, чернівецької та хмельницької. 2. для мене стало відкриттям, що цей каньйон – один із найдовших у європі. 3. природа довкола унікальна, тому що на схилах ростуть реліктові* дерева, рідкісні степові й гірські рослини. 4. весна тут завжди починається на місяць раніше, тому що скелі каньйону чудово затримують тепло. 5. здається, ти в казці, бо і скелясті береги, посічені печерами й гротами, схожі на фантастичних велетнів. 6. чути, як десь неподалік шумить, вирує джуринський водоспад. 7. підійшовши ближче, бачу, як потоки джерельної води зриваються з високої кручі й на червоне каміння. 8. повірте, що це неймовірне видовище. 9. будьте впевнені, що надзвичайна краса довкола не залишить вас байдужими.

Відповідь:

Доберіть приклад до кожного випадку використания тире (один приклад є зайвим). Приклад:

2 на місці пропущеного члена речення  - А ння - у добр ння - у любові (В. Крищенко).

4 між частинами складного речення - Б Заспіваєш -і світяться ранки (А. Малишко).

3 при однорідних членах речення  - Г I небо, і земля-усе відпочива.. (П. Гулак Артемовський).

1 між підметом і присудком  - Д Скромність- окраса людини (Нар. творчість).

Випадок використання тире:

В «Готові, капітане?» -ледь чутно запитав помічник (М. Кідрук).

Пояснення:

Усе частіше в освітянській спільноті доводиться чути термін «academic integrity» або ж «академічна доброчесність». Шкода, що більшість української молоді просто не розуміє значення цих слів. Годі й мовити про їх впровадження як інструменту забезпечення якості освіти.

Тінейджер із базовими знаннями англійської скаже, що витоки цієї концепції йдуть із заходу. І ця думка не буде хибною, адже в перекладі іменник integrity означає «довершеність, повнота, цілісність». У поєднанні з прикметником academic отримуємо ознаку належності до школи чи університету, процесів навчання та мислення.

Міжнародний центр академічної доброчесності при Ратлендському інституті етики, Університет Клемсон в Південній Кароліні, розробив документ “Фундаментальні цінності академічної доброчесності”. За цим підходом, академічна доброчесність – це відданість академічної спільноти шістьом фундаментальним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності й мужності.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•академічний плагіат– оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;

•Фабрикація– фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;

обман– надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

списування– використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;

•Хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.

Начебто нічого складного. Але чомусь проблема академічної недоброчесності є актуальною для української освіти. Більшість учасників навчального процесу визнають, що прояви нечесності й корупції мають місце, але визнавати їх системними проблемами адміністрації ВНЗ не готові. Основною причиною, безумовно, є необізнаність нашої молоді, хибне розуміння цінностей.

Задля вирішення цих проблем було створено Проект Сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP project). Його розпочали Американські ради з міжнародної освіти за участі Міністерства освіти і науки України та за підтримки Посольства США. Проект охопив 10 українських університетів – із різних регіонів і з різними характеристиками. Звичайно, для разючих змін цього недостатньо, проте вже сформувалася група студентів, яка чітко розуміє актуальність, цінність та корисність доброчесності загалом, а тим більше академічної, і поширює ці ідеї. Усі ми хочемо в Європу, охоплені ідеєю вестернізації. Та чи можлива вона без фунтаментально важливих змін у ставленні до освіти? Безперечно, ні.