Замініть слово так, щоб у ньому відбулися всі можливі чергування голосного або приголосного кореневого звуку, поясніть причини змін: київ, бік, лук, сім, муха, договір, вулиця, серце, вік, свідок, берег, везти, вага, ткати, перескочити.
Бордосский дог, чья высота в холке варьируется от 60 до 69 см, а минимальный вес составляет 52 кг Бурбуль – выносливая и мощная порода, выведенная специально для охраны и защиты в Южной Африке в 17 веке. Рост кобелей в холке составляет 64-70 см, вес может достигать 90 кг. Бурбуль не считает своим хозяином только одного человека, он одинаково ласков и нежен со всеми членами семьи. Бульмастиф с ростом до 71 см и весом от 50 до 59 кг изначально был очень агрессивной и неимоверно упрямой собакой, ведь этих псов в 19 веке вывели английские егери для охраны заповедников и охотничьих угодий от хитрых и изворотливых браконьеров. Американская акита — порода, официально признанная лишь в 2000 году. Первые представители появились в США после Второй мировой войны на основе древней японской породы акита-ину, к которой принадлежал знаменитый преданный пес Хатико. Эти собаки тяжелее и выше своих японских прародителей, как правило, американская акита весит 45-66 кг при росте 66-71 см и зачастую имеет зачерненную морду, чего никогда не встречается у акина-ину. Эштрельская, или португальская, горная овчарка У собак этой породы средний рост составляет – 65-72 см, а вес достигает 50 кг, считается древнейшей собакой на Пиренейском полуострове, хотя происхождение породы доподлинно неизвестно. Выведенная в горах Эштрела, она использовалась для защиты скота от волков и для перевозки легких грузов. Удивительно, но за пределами Португалии эта порода пока мало распространена.
Швейцарский зенненхунд – еще одна не пригодная для жизни в городе собака, с конца средних веков использовавшаяся в качестве боевой и отличного телохранителя, который сопровождал хозяина в бою.
Возникшая в швейцарских Альпах, порода больших и смелых собак ростом до 72 см и весом до 64 кг нуждается в обширном просторе для движения, серьезных физических нагрузках и лучше всего подходит для охраны стад и конюшен. Прежде ходили легенды, что зенненхунды никогда не спят, настолько они чутки днем и ночью.
Кавказская овчарка, одна из древнейших и крупнейших пород, была выведена больше двух тысяч лет назад в горах Кавказа. Выносливые и смелые псы ростом до 75 см и весом до 90 кг обычно сливались со стадом пасущихся овец, отдаленно напоминая крупного барашка, и защищали скот от нападения волков и мародеров.
Ньюфаундленд – пес, чей рост в холке достигает 75 см. Вес рекордсмена этой породы составлял 120 кг. Как порода сформировался в Канаде. Благодаря своим врожденным к плаванию, особой водоотталкивающей шерсти и перепончатым лапам эти животные сначала использовались в качестве рабочих собак для рыбаков, а позже снискали славу замечательных Известно, что эта порода обладает высоким интеллектом и принимать самостоятельные решения, а значит, сумеет найти выход из любой экстремальной ситуации даже без команды хозяина.
Среднеазиатская овчарка, с ее средней высотой в холке в 70-75 см и весом до 80 кг только с виду кажется неповоротливой, массивной, медленной и крайне спокойной. На деле это активная собака с крепким телом и взрывным характером.
Древняя порода возникла в Средней Азии, где этих собак использовали для охраны стад или имущества на протяжении тысячелетий.
Чернівці — політичний, культурний і релігійний центр Буковини, адміністративний центр Чернівецької області. Місто розташоване на південному заході України за 40 км від румунського кордону.
Назва міста походить від фортеці, яка в «Списку городів руських дальніх і ближніх» згадується як Черн на Пруті.
Перша згадка про Чернівці в історичних документах датується 1408 роком.
Чисельність наявного населення міста станом на 1 грудня 2009 року становила 251 500 осіб.
Територія Чернівців становить 153 кв. км.
Чернівці розташовані на Передкарпатті на межі між Карпатами й Східно-Європейською рівниною. Місто розкинулося на пагорбах долини річки Прут на висотах від 100 до 250 м над рівнем моря.
Чернівці започаткувалися від фортеці, зведеної хоробрими ратниками у долині ріки Прут на південно — західній околиці Галицького князівства у другій половині XII століття. Назва "Чернівці" походить від старослов'янського слова "черн"', "чорний город", оборонні стіни якого з землі та дуба були чорного кольору.
Перша достовірна згадка про Чернівці датується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, виданій львівським купцям 8 жовтня 1408 року.
У середині XIV століття Чернівці потрапляють під владу Угорщини, потім — Молдавського князівства, а далі — Туреччини. Завдяки вигідному розташуванню і проходженню через нього важливих торгових шляхів, Чернівці стали великим торговельним пунктом.
Після приходу австрійців у 1775 році місто почало бурхливо розвиватися. Саме у цей час започатковується кам'яне будівництво, розвиток якого заохочувався австрійською державою.
Чернівці сьогодні — обласний центр України. Місто уздовж обох берегів звивистого Пруту більш як на 12 кілометрів і займає площу понад 150 кв. км.
Впродовж віків під впливом історичних подій Чернівці сформувалися як багатонаціональне та багатокультурне місто. Своєю історією, природною красою, дивовижним поєднанням архітектурних стилів, неповторним контрастом старого центру і районів новобудов. Чернівці сьогодні приваблюють багато туристів.
В місті є багато визначних місць та пам'яток архітектури. Серед найбільш значимих за своєю красою та архітектурним вирішенням є:
- - дерев'яний храм Святого Миколая, який збудований у 1607 році та зберігся до наших днів. Це найстародавніша споруда на території міста;
- - вірмено-католицька церква, збудована у 1875 році, нині — органний зал Чернівецької обласної філармонії;
- - колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, що зводилася з 1864 по 1882 роки. У цій дивній за своєю красою споруді вбачаються візерунки української вишивки і буковинського килима, гуцульської писанки, легко вловлюються елементи різних архітектурних стилів, які створюють органічну цілісність неповторного ансамблю. Зараз тут знаходиться головний корпус Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича.
- - ратуша, будівництво якої велося у 1843 -1847 рр. Споруда вирішена в традиційному для міських ратуш поєднанні двох об'ємів — самої споруди та високої стрункої вежі.
У місті функціонує один із перших музеїв на Україні — краєзнавчий, який був заснований ще у 1863 році. Нікого не залишає байдужим Музей народної архітектури та побуту. До цього своєрідного музею з різних районів області перевезені житлові, господарські, виробничі та громадські будівлі, найхарактерніші зразки предметів побуту селян Північної Буковини другої половини XVII - XX століття.
Віками в Чернівцях поряд проживали різні народи. Протягом століть формувався дух Чернівців, який можна відчути тільки в цьому місті — дух багатокультурності, дух співжиття і взаємоповаги представників різних національностей. Тут, у багатомовному місті, було доведено, що народи можуть досягти визначних набутків у дусі спільної культури, що різні національні, релігійні спільноти можуть мирно дійти до великої загальної ідеї.
Якщо внутрішня жага пізнання і захоплення мандрівками приведуть вас у Чернівці, то вони і влітку, і зимової пори обдарують притаманними лише їм принадою і чарівністю, віддячать за візит незабутніми враженнями
Бурбуль – выносливая и мощная порода, выведенная специально для охраны и защиты в Южной Африке в 17 веке. Рост кобелей в холке составляет 64-70 см, вес может достигать 90 кг. Бурбуль не считает своим хозяином только одного человека, он одинаково ласков и нежен со всеми членами семьи.
Бульмастиф с ростом до 71 см и весом от 50 до 59 кг изначально был очень агрессивной и неимоверно упрямой собакой, ведь этих псов в 19 веке вывели английские егери для охраны заповедников и охотничьих угодий от хитрых и изворотливых браконьеров.
Американская акита — порода, официально признанная лишь в 2000 году. Первые представители появились в США после Второй мировой войны на основе древней японской породы акита-ину, к которой принадлежал знаменитый преданный пес Хатико. Эти собаки тяжелее и выше своих японских прародителей, как правило, американская акита весит 45-66 кг при росте 66-71 см и зачастую имеет зачерненную морду, чего никогда не встречается у акина-ину.
Эштрельская, или португальская, горная овчарка У собак этой породы средний рост составляет – 65-72 см, а вес достигает 50 кг, считается древнейшей собакой на Пиренейском полуострове, хотя происхождение породы доподлинно неизвестно. Выведенная в горах Эштрела, она использовалась для защиты скота от волков и для перевозки легких грузов. Удивительно, но за пределами Португалии эта порода пока мало распространена.
Швейцарский зенненхунд – еще одна не пригодная для жизни в городе собака, с конца средних веков использовавшаяся в качестве боевой и отличного телохранителя, который сопровождал хозяина в бою.
Возникшая в швейцарских Альпах, порода больших и смелых собак ростом до 72 см и весом до 64 кг нуждается в обширном просторе для движения, серьезных физических нагрузках и лучше всего подходит для охраны стад и конюшен. Прежде ходили легенды, что зенненхунды никогда не спят, настолько они чутки днем и ночью.
Кавказская овчарка, одна из древнейших и крупнейших пород, была выведена больше двух тысяч лет назад в горах Кавказа. Выносливые и смелые псы ростом до 75 см и весом до 90 кг обычно сливались со стадом пасущихся овец, отдаленно напоминая крупного барашка, и защищали скот от нападения волков и мародеров.
Ньюфаундленд – пес, чей рост в холке достигает 75 см. Вес рекордсмена этой породы составлял 120 кг. Как порода сформировался в Канаде. Благодаря своим врожденным к плаванию, особой водоотталкивающей шерсти и перепончатым лапам эти животные сначала использовались в качестве рабочих собак для рыбаков, а позже снискали славу замечательных Известно, что эта порода обладает высоким интеллектом и принимать самостоятельные решения, а значит, сумеет найти выход из любой экстремальной ситуации даже без команды хозяина.
Среднеазиатская овчарка, с ее средней высотой в холке в 70-75 см и весом до 80 кг только с виду кажется неповоротливой, массивной, медленной и крайне спокойной. На деле это активная собака с крепким телом и взрывным характером.
Древняя порода возникла в Средней Азии, где этих собак использовали для охраны стад или имущества на протяжении тысячелетий.
Відповідь:
Чернівці — політичний, культурний і релігійний центр Буковини, адміністративний центр Чернівецької області. Місто розташоване на південному заході України за 40 км від румунського кордону.
Назва міста походить від фортеці, яка в «Списку городів руських дальніх і ближніх» згадується як Черн на Пруті.
Перша згадка про Чернівці в історичних документах датується 1408 роком.
Чисельність наявного населення міста станом на 1 грудня 2009 року становила 251 500 осіб.
Територія Чернівців становить 153 кв. км.
Чернівці розташовані на Передкарпатті на межі між Карпатами й Східно-Європейською рівниною. Місто розкинулося на пагорбах долини річки Прут на висотах від 100 до 250 м над рівнем моря.
Чернівці започаткувалися від фортеці, зведеної хоробрими ратниками у долині ріки Прут на південно — західній околиці Галицького князівства у другій половині XII століття. Назва "Чернівці" походить від старослов'янського слова "черн"', "чорний город", оборонні стіни якого з землі та дуба були чорного кольору.
Перша достовірна згадка про Чернівці датується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, виданій львівським купцям 8 жовтня 1408 року.
У середині XIV століття Чернівці потрапляють під владу Угорщини, потім — Молдавського князівства, а далі — Туреччини. Завдяки вигідному розташуванню і проходженню через нього важливих торгових шляхів, Чернівці стали великим торговельним пунктом.
Після приходу австрійців у 1775 році місто почало бурхливо розвиватися. Саме у цей час започатковується кам'яне будівництво, розвиток якого заохочувався австрійською державою.
Чернівці сьогодні — обласний центр України. Місто уздовж обох берегів звивистого Пруту більш як на 12 кілометрів і займає площу понад 150 кв. км.
Впродовж віків під впливом історичних подій Чернівці сформувалися як багатонаціональне та багатокультурне місто. Своєю історією, природною красою, дивовижним поєднанням архітектурних стилів, неповторним контрастом старого центру і районів новобудов. Чернівці сьогодні приваблюють багато туристів.
В місті є багато визначних місць та пам'яток архітектури. Серед найбільш значимих за своєю красою та архітектурним вирішенням є:
- - дерев'яний храм Святого Миколая, який збудований у 1607 році та зберігся до наших днів. Це найстародавніша споруда на території міста;
- - вірмено-католицька церква, збудована у 1875 році, нині — органний зал Чернівецької обласної філармонії;
- - колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, що зводилася з 1864 по 1882 роки. У цій дивній за своєю красою споруді вбачаються візерунки української вишивки і буковинського килима, гуцульської писанки, легко вловлюються елементи різних архітектурних стилів, які створюють органічну цілісність неповторного ансамблю. Зараз тут знаходиться головний корпус Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича.
- - ратуша, будівництво якої велося у 1843 -1847 рр. Споруда вирішена в традиційному для міських ратуш поєднанні двох об'ємів — самої споруди та високої стрункої вежі.
У місті функціонує один із перших музеїв на Україні — краєзнавчий, який був заснований ще у 1863 році. Нікого не залишає байдужим Музей народної архітектури та побуту. До цього своєрідного музею з різних районів області перевезені житлові, господарські, виробничі та громадські будівлі, найхарактерніші зразки предметів побуту селян Північної Буковини другої половини XVII - XX століття.
Віками в Чернівцях поряд проживали різні народи. Протягом століть формувався дух Чернівців, який можна відчути тільки в цьому місті — дух багатокультурності, дух співжиття і взаємоповаги представників різних національностей. Тут, у багатомовному місті, було доведено, що народи можуть досягти визначних набутків у дусі спільної культури, що різні національні, релігійні спільноти можуть мирно дійти до великої загальної ідеї.
Якщо внутрішня жага пізнання і захоплення мандрівками приведуть вас у Чернівці, то вони і влітку, і зимової пори обдарують притаманними лише їм принадою і чарівністю, віддячать за візит незабутніми враженнями
Пояснення: