У матеріалах про життя й творчість Всеволода Нестайка часто згадується одна сімейна легенда. Мати-філолог Марія Довганюк народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка. Акушер, старий єврей, сказав: «Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!» Казкар жартував із цього приводу: «Так що я, можна сказати, народився між рядками».
Факт № 3
«Ми мешкали у будинку мадам Шурман, такої собі бердичівської господарки салонів. У мадам була онука Фріма, мого віку, котра мені дуже подобалась. Тому я, побачивши на порозі Фріму, голосно кричав: «Відкрийте двері, моя жінка йде!»
Фото з фестивалю-конкурсу «Читанка», присвяченого казковій творчості Всеволода Нестайка
Факт № 4
Ішов страшний 1933 рік, і сім’я Всеволода, рятуючись від голоду, переїздить із Бердичева до Києва, де жила рідна сестра матері. Квартира Нестайків знаходилася в приміщенні тієї школи, де вчителювала Марія Іванівна, мати Всеволода. «З одного боку – це було весело – жити в школі, а з іншого… Я заздрив моїм друзям, яким наша вчителька Ліна Митрофанівна записувала у щоденник: «Завтра прийди з батьками!» Мені до щоденника нічого не писали: моя мама була поряд», – згадує письменник.
«З ОДНОГО БОКУ – ЦЕ БУЛО ВЕСЕЛО – ЖИТИ В ШКОЛІ, А З ІНШОГО… МЕНІ ДО ЩОДЕННИКА НІЧОГО НЕ ПИСАЛИ: МОЯ МАМА БУЛА ПОРЯД»
Факт № 5
Зі спогадів самого Нестайка: «У дитинстві я був худенький і маленький – чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як я, шпінгалета, я прив’язував до одної ноги важку праску, до другої – цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить. А коли я став по-справжньому дорослий, мені страшенно захотілося повернутися назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати. Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, намагався писати якомога веселіше. Не поспішайте, як я колись, швидше виростати. Бо дитячі роки неповторні».
Факт № 6
Відома казкова трилогія під загальною назвою «В Країні Сонячних Зайчиків» складалася впродовж чотирьох десятиліть. Продовжувати писати цей твір спонукали казкаря зустрічі з читачами. На одній із таких зустрічей одна з дівчаток сказала, що ображена на письменника. Адже в його творах головні герої, окрім Космо-Натки, – хлопці. Школярка й попросила написати про пригоди дівчинки в якійсь казковій країні. Після цієї історії Всеволод Нестайко створив казкову повість «В Країні Місячних Зайчиків», де головною героїнею стала дівчинка Ганнуся, або просто Нуся.
«КОЛИ Я СТАВ ПО-СПРАВЖНЬОМУ ДОРОСЛИЙ, МЕНІ СТРАШЕННО ЗАХОТІЛОСЯ ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД У ДИТИНСТВО – ДОГРАТИСЯ, ДОСМІЯТИСЯ, ДОБЕШКЕТУВАТИ. ВИХІД БУВ ОДИН – СТАТИ ДИТЯЧИМ ПИСЬМЕННИКОМ»
Фото з фестивалю-конкурсу «Читанка», присвяченого казковій творчості Всеволода Нестайка
Факт № 7
Казковий серіал «Дивовижні пригоди в лісовій школі» Нестайко писав більше 20 років, а радіопередача «Радіобайка Всеволода Нестайка», що її вів сам автор, регулярно виходила з 1999 по 2009 роки. Упродовж 30 років Нестайко пропрацював редактором у видавництві «Веселка». Був вимогливим передусім до себе. Якщо раптом проскакувала помилка, приходив із київським тортом, схилявся перед редактором і казав: більше ніколи. «Я все життя писав від руки! І рукописи не сильно покреслені – якось легко писалося. У мене було дві машинки. Я потім усе передруковував».
Факт № 8
Цьогоріч учителі зі шкіл таких європейських країн, як Болгарія, Польща, Португалія, Іспанія, Чехія, Греція та Литва створили мапу найпопулярніших дитячих книжок усієї Європи. Так-от, найпопулярніша, найкраща та найважливіша книга, яка представляє Україну, – «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. У 1979 року Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила «Тореадорів з Васюківки» до Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена (Special Hans Christian Andersen Honor List) як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей, а фільм про сільських «тореадорів» здобув Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені (1968).
НА МАПІ НАЙПОПУЛЯРНІШИХ ДИТЯЧИХ КНИЖОК ЄВРОПИ КНИГА, ЯКА ПРЕДСТАВЛЯЄ УКРАЇНУ, – «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ» ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА
Факт № 9
Всеволода Нестайка вважають основоположником українського дитячого детективу. У 1990 році побачила світ його книга «Таємничий голос за спиною» такого літературного жанру.
НЕСТАЙКО КАЗАВ, ЩО БУВ БИ ЩАСЛИВИМ, КОЛИ Б ХОЧ ОДНА ДИТИНА, ПРОЧИТАВШИ ЙОГО КНИЖКИ, ПЕРЕСТАЛА ВІДЧУВАТИ СТРАХ І САМОТНІСТЬ
Факт № 2
У матеріалах про життя й творчість Всеволода Нестайка часто згадується одна сімейна легенда. Мати-філолог Марія Довганюк народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка. Акушер, старий єврей, сказав: «Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!» Казкар жартував із цього приводу: «Так що я, можна сказати, народився між рядками».
Факт № 3
«Ми мешкали у будинку мадам Шурман, такої собі бердичівської господарки салонів. У мадам була онука Фріма, мого віку, котра мені дуже подобалась. Тому я, побачивши на порозі Фріму, голосно кричав: «Відкрийте двері, моя жінка йде!»
Фото з фестивалю-конкурсу «Читанка», присвяченого казковій творчості Всеволода Нестайка
Факт № 4
Ішов страшний 1933 рік, і сім’я Всеволода, рятуючись від голоду, переїздить із Бердичева до Києва, де жила рідна сестра матері. Квартира Нестайків знаходилася в приміщенні тієї школи, де вчителювала Марія Іванівна, мати Всеволода. «З одного боку – це було весело – жити в школі, а з іншого… Я заздрив моїм друзям, яким наша вчителька Ліна Митрофанівна записувала у щоденник: «Завтра прийди з батьками!» Мені до щоденника нічого не писали: моя мама була поряд», – згадує письменник.
«З ОДНОГО БОКУ – ЦЕ БУЛО ВЕСЕЛО – ЖИТИ В ШКОЛІ, А З ІНШОГО… МЕНІ ДО ЩОДЕННИКА НІЧОГО НЕ ПИСАЛИ: МОЯ МАМА БУЛА ПОРЯД»
Факт № 5
Зі спогадів самого Нестайка: «У дитинстві я був худенький і маленький – чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як я, шпінгалета, я прив’язував до одної ноги важку праску, до другої – цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить. А коли я став по-справжньому дорослий, мені страшенно захотілося повернутися назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати. Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, намагався писати якомога веселіше. Не поспішайте, як я колись, швидше виростати. Бо дитячі роки неповторні».
Факт № 6
Відома казкова трилогія під загальною назвою «В Країні Сонячних Зайчиків» складалася впродовж чотирьох десятиліть. Продовжувати писати цей твір спонукали казкаря зустрічі з читачами. На одній із таких зустрічей одна з дівчаток сказала, що ображена на письменника. Адже в його творах головні герої, окрім Космо-Натки, – хлопці. Школярка й попросила написати про пригоди дівчинки в якійсь казковій країні. Після цієї історії Всеволод Нестайко створив казкову повість «В Країні Місячних Зайчиків», де головною героїнею стала дівчинка Ганнуся, або просто Нуся.
«КОЛИ Я СТАВ ПО-СПРАВЖНЬОМУ ДОРОСЛИЙ, МЕНІ СТРАШЕННО ЗАХОТІЛОСЯ ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД У ДИТИНСТВО – ДОГРАТИСЯ, ДОСМІЯТИСЯ, ДОБЕШКЕТУВАТИ. ВИХІД БУВ ОДИН – СТАТИ ДИТЯЧИМ ПИСЬМЕННИКОМ»
Фото з фестивалю-конкурсу «Читанка», присвяченого казковій творчості Всеволода Нестайка
Факт № 7
Казковий серіал «Дивовижні пригоди в лісовій школі» Нестайко писав більше 20 років, а радіопередача «Радіобайка Всеволода Нестайка», що її вів сам автор, регулярно виходила з 1999 по 2009 роки. Упродовж 30 років Нестайко пропрацював редактором у видавництві «Веселка». Був вимогливим передусім до себе. Якщо раптом проскакувала помилка, приходив із київським тортом, схилявся перед редактором і казав: більше ніколи. «Я все життя писав від руки! І рукописи не сильно покреслені – якось легко писалося. У мене було дві машинки. Я потім усе передруковував».
Факт № 8
Цьогоріч учителі зі шкіл таких європейських країн, як Болгарія, Польща, Португалія, Іспанія, Чехія, Греція та Литва створили мапу найпопулярніших дитячих книжок усієї Європи. Так-от, найпопулярніша, найкраща та найважливіша книга, яка представляє Україну, – «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. У 1979 року Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила «Тореадорів з Васюківки» до Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена (Special Hans Christian Andersen Honor List) як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей, а фільм про сільських «тореадорів» здобув Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені (1968).
НА МАПІ НАЙПОПУЛЯРНІШИХ ДИТЯЧИХ КНИЖОК ЄВРОПИ КНИГА, ЯКА ПРЕДСТАВЛЯЄ УКРАЇНУ, – «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ» ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА
Факт № 9
Всеволода Нестайка вважають основоположником українського дитячого детективу. У 1990 році побачила світ його книга «Таємничий голос за спиною» такого літературного жанру.
НЕСТАЙКО КАЗАВ, ЩО БУВ БИ ЩАСЛИВИМ, КОЛИ Б ХОЧ ОДНА ДИТИНА, ПРОЧИТАВШИ ЙОГО КНИЖКИ, ПЕРЕСТАЛА ВІДЧУВАТИ СТРАХ І САМОТНІСТЬ