Записати п'ять речень,зазначивши в них частини,накреслити схеми.У дужках пiсля кожного речення дати iх характеристику(тип за будовою,iз скiлькох частин складаэться,який зв'язок мiж частинами).До ть!
Зачин: За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку: — Навчи нас, як вити гніздо. Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина: — Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд. Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок. — І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк. Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо. — Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда. Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть. Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє: — Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже: — Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить. Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.
Чи можна уявити собі дерево, яке не має коріння? Я думаю, що будь-яка людина, яка коли-небудь вивчала природознавство, розуміє, що це неможливо. Чи можна в принципі порівнювати людину і дерево? Що ж, робити це досить непросто, якщо врахувати, що людина набагато складніша і різноманітніша, ніж звичайні дерева. Водночас між людиною і деревом таки є щось спільне. Саме з цієї причини, я думаю, що прислів’я, яка прирівнює коріння дерева до друзів людини, в цілому є досить мудрим.
Завдяки своєму корінню дерево живиться, забезпечує своє життя. Чим вище і старше стає дерево, тим глибше і ширше виростає в землі його коріння. Навряд чи у когось є надія на те, що викорчуване з корінням дерево буде продовжувати повноцінно жити. Незабаром воно просто загине. Щось подібне відбувається і з людиною. У міру дорослішання кожна дитина отримує все більше і більше друзів. Звичайно, далеко не з усіма з них належить спілкуватися протягом усього залишку життя, але, тим не менш, чим більше їх зберігається, тим людині краще. Друзі – це ті люди, яким твоя доля не байдужа. Варто розуміти, що більшість людей на цій планеті заклопотані собою, їх не цікавить те, що їх не стосується. А ось твоїх друзів насправді завжди стосуються твої справи. Якщо тебе ображають, якщо тебе хочуть обдурити, друзі завжди прийдуть на до адже нормальний друг розуміє, що через якийсь час з подібними неприємностями може зіткнутися і сам він. Він хоче розраховувати на те, що йому до а тому готовий допомагати першим. Якщо у людини багато друзів, швидше за все, ніколи їй не буде нудно і самотньо. Звичайно, навряд чи друзі зможуть замінити кохану людину, але і їх функція досить істотна. Хіба хтось може довго прогулюватися на самоті? Та й звичайний відпочинок набагато приємнішє проводити в компанії приємних людей.
Щиро шкода тих людей, які не мають друзів. Ні, навряд чи вони просто так помруть, як це відбувається з деревом, якого позбавили коріння, але все ж життя їх напевно скоротиться. Людині для щасливого і тривалого життя необхідна компанія друзів, щоб хоча б зрідка сміятися, розважатися, весело проводити час. Якщо цього взагалі ніколи немає, людина поступово закриється, стане сумнішою, з часом її жити стане просто нестерпним. Я рекомендую всім, хто бачить таку людини, зробити їй крок назустріч і стати їй другом .
Мудрі народні висловлювання практично завжди мають під собою підґрунтя. З розглянутим мною висловлюванням історія точно така ж. Дійсно, друзів, як і родичів, можна вважати настільки близькими для людини, як і коріння для дерева.
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина:
— Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
— І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
— Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
— Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.
Чи можна уявити собі дерево, яке не має коріння? Я думаю, що будь-яка людина, яка коли-небудь вивчала природознавство, розуміє, що це неможливо. Чи можна в принципі порівнювати людину і дерево? Що ж, робити це досить непросто, якщо врахувати, що людина набагато складніша і різноманітніша, ніж звичайні дерева. Водночас між людиною і деревом таки є щось спільне. Саме з цієї причини, я думаю, що прислів’я, яка прирівнює коріння дерева до друзів людини, в цілому є досить мудрим.
Завдяки своєму корінню дерево живиться, забезпечує своє життя. Чим вище і старше стає дерево, тим глибше і ширше виростає в землі його коріння. Навряд чи у когось є надія на те, що викорчуване з корінням дерево буде продовжувати повноцінно жити. Незабаром воно просто загине. Щось подібне відбувається і з людиною. У міру дорослішання кожна дитина отримує все більше і більше друзів. Звичайно, далеко не з усіма з них належить спілкуватися протягом усього залишку життя, але, тим не менш, чим більше їх зберігається, тим людині краще. Друзі – це ті люди, яким твоя доля не байдужа. Варто розуміти, що більшість людей на цій планеті заклопотані собою, їх не цікавить те, що їх не стосується. А ось твоїх друзів насправді завжди стосуються твої справи. Якщо тебе ображають, якщо тебе хочуть обдурити, друзі завжди прийдуть на до адже нормальний друг розуміє, що через якийсь час з подібними неприємностями може зіткнутися і сам він. Він хоче розраховувати на те, що йому до а тому готовий допомагати першим. Якщо у людини багато друзів, швидше за все, ніколи їй не буде нудно і самотньо. Звичайно, навряд чи друзі зможуть замінити кохану людину, але і їх функція досить істотна. Хіба хтось може довго прогулюватися на самоті? Та й звичайний відпочинок набагато приємнішє проводити в компанії приємних людей.
Щиро шкода тих людей, які не мають друзів. Ні, навряд чи вони просто так помруть, як це відбувається з деревом, якого позбавили коріння, але все ж життя їх напевно скоротиться. Людині для щасливого і тривалого життя необхідна компанія друзів, щоб хоча б зрідка сміятися, розважатися, весело проводити час. Якщо цього взагалі ніколи немає, людина поступово закриється, стане сумнішою, з часом її жити стане просто нестерпним. Я рекомендую всім, хто бачить таку людини, зробити їй крок назустріч і стати їй другом .
Мудрі народні висловлювання практично завжди мають під собою підґрунтя. З розглянутим мною висловлюванням історія точно така ж. Дійсно, друзів, як і родичів, можна вважати настільки близькими для людини, як і коріння для дерева.