І. Записати речення, підкреслити в кожному головні і другорядні члени речення. Вказати речення із прямим порядком слів та речення інверсовані.
І про край якийсь розкішний клекотали журавлі. Багряне марево вітрил колише небосхил. Півсонний умивався пароплав. Всохла з туги за людьми криниця. У красивих мрійних селянок роботящі ростуть сини. І виводить нас поле родинне на дорогу з віків у віки.
(Бали: 4)
ІІ. Перепишіть, визначаючи межі речень і розставляючи потрібні розділові знаки. Доберіть заголовок.
Гепард найшвидший звір на землі ні кінь ні антилопа не обженуть його за офіційними даними ця тварина може розвивати швидкість 112 км/год а деякі мисливці запевняють що швидкість бігу гепарда 140 км/год у нього єдиного з усіх котів кігті не втягуються ось тому він бігає як спринтер на «шипах» (Із журналу).
(Бали: 4)
ІІІ. Утворіть з поданих речень текст, замінивши в другому реченні іменник товариш займенником, а в третьому – синонімічним іменником. Розставте розділові знаки.
1. Немає нічого в світі кращого ніж вірний товариш.
2. Товариш завжди прийде на до У народі кажуть що справжній товариш пізнається в біді.
Объяснение:
Чубач
Білa чапля. Ганна Чубач
Білa чапля всіх дурила:
– Я кожух собі купила!
Ще куплю собі хустину
І зостанусь тут на зиму!
Вірив чаплі чорний жук,
І метелик, і павук.
Навіть равлик-недовіра,
Але й він у те повірив.
Тільки жаба-крекотуха
Не хотіла чаплю слухать –
Все стрибала по болоті
Й випускала крик із рота:
– Не хвалися, чапудрило,
Ти кожуха не купила!
Ти не купиш і хустину!
Ти зимуєш на чужині!
Ще земля не стала біла –
Чапля в вирій відлетіла.
Дивувався сорний жук,
І метелик, і павук.
Плакав равлик-недовіра:
– А я вірив! А я вірив!
Тільки жаба на болоті
Полоскала сміх у роті –
Переможемо крекотала:
– Я ж казала! Я ж казала!
За твір не знаю, я писала свою думку)
Объяснение:
1.Г
2.В
3.А
4. В
5.Г
6.Ніякого. як-небудь, казна-де, ні з ким
7.Народ, покинутий на злидні, повинен стратить риси рідні, безслідно стертися з землі. (виділене слово відсутнє)
8.Чимало людей, хоча б раз у житті, замислювалося на тим, чи варто вчитися? А й справді, кому це потрібно? Чому я маю цілими днями сидіти за уроками, вивчаючи теми, які мені не знадобляться в житті? Чому я маю слухати зауваження від вчителя, що я знову не виконав домашнє завдання? Мої думки швидко змінювалися, перш ніж я дав відповіді на ці складні філософські запитання.
Існує безліч прикладів, коли людина будучи майже генієм, відчувала себе нещасною та знедоленою, а є й такі, що ціле життя прожили неуком, проте стали успішними та отримували задоволення.
"Так що, вчитися не потрібно?"- спитаєте ви мене. Моя відповідь така: знання, які ти маєш, ніколи не зникнуть. І навіть якщо ти вважаєш, що це ніколи не знадобиться - ти помиляєшся. Якщо ж ти відчуваєш, що навчання для тебе є неосяжним, то не втрачайте сили та надії. Ви можете бути не дуже розумним, але матимете гарні риси характеру, які згодом до стати великою, успішною людиною!