Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Визначити,
до яких розрядів належать сполучники (Єднальні, розділові чи
протиставні), якими з’єднано частини речень.

1.Відшуміло вже літо, і осінь прийшла (Г. Хорташко).

2. Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси
синіють здалека (О. Кобилянська).

3.Сузір’я бігли за Чумацьким Возом, а ми пливли в чудацькому човні (В.
Стус).

4.В полі коли-не-коли сюркне цвіркун або здалека донесеться крик
перепела (Панас Мирний).

5.Дороги розмиті, і чується крик журавлиний (Л. Костенко).

6.Росинка заблукає в павутинці, й сивішатиме небо що не день, а літо з
осінню, лишившись наодинці, довірливу розмову поведе (С. Тихолоз).

Якщо ти хочеш завжди у достатку жити.

То поважай роботу, труд люби.

Старайся вчитися усе робити.

І як почав, то не лінуйся, а роби.

Щоб в світі жити радісно й щасливо.

Добро твори у світі кожну мить.

Робота, праця — це велике диво,

Вона людину учить в світі жить.

Довкола глянь! Он пташечка літає,

До квітів бджоли й оси понеслись.

Поживу кожен на обід шукає,

Бо хто не робить, той не їсть.

Так і в людей воно завжди буває,

Хто трудиться, достаток в того є.

Хто байди б’є, нічого не встигає.

Сам у житті своєму все псує.

Поглянь довкола — он будинки, школи,

Машини по дорогах їдуть вдаль.

Без праці не було б цього ніколи

Й нічого в нас не було би, на жаль.

Бо тільки труд людський — всьому основа,

Від нього і добробут, і прогрес,

Достаток в домі, у дітей обнова

І безліч рукотворних див, чудес.

Уявімо, що раптом ми не захотіли нічого робити... Зупинилися заводи і фабрики, ніхто не випікає хліб, бо немає з чого його пекти. Адже землю не обробляли, на полях нічого не сіяли... Лінувалися всі разом, а їсти хочеться, аж терпіти вже не сила. І що ж робити? (Відповіді дітей.) І на плодових деревах нема нічогісінько, бо плодожерка та інші шкідливі комахи погризли листя, урожаю немає... Ніхто не працював, не обробляв дерев... Навколо є трава та різні дикі рослини, і ніхто не знає, що можна їсти, а що ні, бо ніхто не вивчав природу, не писав книжок, ніхто їх не видавав — усі лінувалися. Та й для книжки треба стільки паперу, а де взяти? Лісу ніхто не садив, дерев не пиляв, ніхто не виготовляв папір... Усі лінувалися... Як ви гадаєте, що трапиться з таким суспільством? (Відповіді дітей.)

Так, настане крах. Є влучний вислів: «Хто не працює, той не їсть». А що ж будемо їсти, коли ніхто нічого не робить? Не лише їжі не матимемо, а й житла, бо ніхто не збудує будинків, не буде чим їх опалювати, не буде одягу, бо хто пошиє та й з чого? І що робити? (Відповіді дітей.) Отже, виявляється, що без щоденної наполегливої праці жодна людина не може обійтися, суспільство загине, бо всі ми залежні один від одного, один одному потрібні. А тепер розглянемо малюнки. Все це велика людська праця. (На малюнках зображені будинки, машини і т. д. на вибір учителя.)

Ви дійшли висновку, що треба працювати: «Не розбивши яйця, не спечеш яєчні» або «Без трудів не їстимеш пирогів». Народ наш дуже мудрий і працьовитий. Кожен клаптик землі він намагається засіяти, засадити деревами, ще й запаси на зиму зробити, бо зима довга — усе з’їсть. Привчати дітей до праці необхідно змалку, бо, як кажуть у народі: «Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють». Чим раніше дитину привчають до роботи, тим краще для неї, бо що навчиться і що вмітиме, того за плечима не носити, а знання — це найлегша ноша. Хтось може мені заперечити, що, мовляв, є такі люди, котрі не працюють, а живуть у достатку. Людина повинна працювати, бо інакше вона житиме за чийсь рахунок, сидітиме у когось на шиї. А хто повинен вас годувати все життя? (Відповіді дітей.) Доки ви ще неповнолітні, вас годують, вчать, одягають ваші батьки, держава, а далі ви повинні віддати той борг батькам і державі. На вас покладений обов’язок працювати і опікуватися своїми старенькими батьками. Цей обов’язок записаний і в Конституції України. Знайдіть його. (Діти зачитують.) Конституція — це Основний Закон нашої держави, що його треба виконувати, бо живете ви в людському суспільстві. Отже, ми ще раз переконуємось в тому, що треба працювати, бо у народі кажуть: «Праця чоловіка годує, а лінь марнує». Розумна людина намагається працювати, вчитися, щоб потім жити в достатку і щасливо. Тому запам’ятайте, що праця — всьому основа. «Не кайся рано встати, а кайся довго спати» — каже народна мудрість

видимо-невидимо, мало-по-малу, з роду в рід, тишком-нишком, раз заразом , день у день, без кінця-краю, з року в рік, не сьогодні-завтра, коли-не-коли, з ранку до вечора, з боку на бік, одним-один, опівночі, нанівець, геть-чисто, повсякденно, десь-інде, навпростець, по-друге, по одному, навтікача, по-латині, в основному, десь-колись, нагору, по-людськи, по десятеро, навскіс, під гору, по-п'яте , спідлоба, в цілому, на голову, на світанку, навиворіт, внічию, за панібрата, за- північ, з вечора, по можливості, в слід, на низ, надміру, попідвіконню, чимраз, вшир, до пори, в далечінь, без ліку, на ура, на біс, до лиха, на голову