Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. З'ясувати вид присудка: І. Я звик волю шанувати. (Леся Українка.) Я хочу бачити світ розплющеними очима. (І.Драч.) Душа бажає скинуть пута. (М.Вороний.) Сам лиш народ до собі зможе. (П.Тичина.) І от тоді почнемо ми оживати. (В.Самійленко.) Ми тільки почали розгадувати світ. Я хочу жити раз, але в огні. (Д.Павличко.) Людські тривоги і боління я прагну в слово перелити. (М.Сингаївський.) Ферзь ладен за короля померти. (П.Перебийніс.) За істину не треба вибачатись. (Н.Тихий.)
ІІ. Я хочу вам про рідний край сказати. (Олександр Олесь.) Зараз я спішу життя вітати. (М.Федунець.) Я за всіх не все зробить зумію. (М.Сингаївський.) Я хочу пити сонячні настої. (В.Симоненко.) Я друга побачити мушу. (Д.Павличко.) Ні, не можу я ніяк друга розлюбити. (В.Сосюра.) Хотів би я злетіти в небеса. (Д.Павличко.) Не любив я ловити птахів... Я зігріти пташину хотів, накормити її, приласкати у гніздів'ї веселої хати. (П.Перебийніс.)

ответ:

ми часто згадуємо в розмові слово «природа». і у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.

дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.

сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. але не завжди ми можемо захистити прекрасне. найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. і це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.

тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.

Починається сонце начає світліти люди трошки починались збиратися на традиційне свято України. Коли Маша і Аня прийшли на місце свята. І почали говорити.
-Маша
-Так?
-Ти любиш вишиванки на свято України?
-Так люблю а ти?
-Я теж люблю
-Аня ти дуже красива як Українка
ти тоже красива
-Дякую
-Доки свято не почалося давай поговорим про традиційне вбрання.
-Давай
-Добре.Яке ти любиш вишиванку? Наприклад з бісером чи просто вишита?
-Вишиту
-Я люблю з бісером
-Я так люблю Україну а більше Українське свято в Україні
-Я теж
-Яку б ти вибрала взуття?
-Красиву з Україною
- Я теж
Коли дівчатка поговорили почали сміятися а починалось свято України і вони проводили свято весело і дружно і вони ніколи не забудуть цей день