-Записати речення, підкреслити в них сполучники, назвати, які вони – сурядні чи підрядні та назвати групу за значенням. Указати сполучні слова.

1. А в сторожці пахло сонцем, що цілий день угрівало долівку та стіни сухими теплими ящиками з-під насіння та деревієм. (Гр. Тютюнник)
2. Насувалася ніч, але гомін на полях не стихав. (Марко Вовчок)
3. Мова народу – цвіт усього його духовного життя, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається. (К. Ушинський)
4. Не копай другому ями, бо й сам упадеш. (Народна творчість)
5. Дитячий сміх дзвенить, як спів, як щебет птиць в діброві. (В. Сосюра)
6. Люблю блискучий день, коли земля цвіте, пташиний хор співає. (М. Рильський)

Твір Евгена Гуцала "Лось" - оповідання.Це оповідання розповідає нам історію про тварину із заповідника, про те як вона врятувавшись від одної біди потрапила в іншу, про її рятівників та вбивцю. 
Лось, почувши небезпеку, вибіг з байраків до річки, щоб напитися води, але його спіткала біда: лід був тонкий і лось провалився. Але на до тварині прийшли двоє хлопчтків, вони, ризикуючи життям, врятували лося. Але ледь лось вибрався з води, як його застрелив мисливець й рідний дядько братів, Шпичак . Діти сказали, що  цей лось був із заповідника. Шпичак зрозумівши, що діти розкажуть охороні заповідника, хто вбив тварину, сказав їм мовчати, а за це вони отримають і м"яса і роги. Та хлопчики, вибравши між правдою та сімейними почуттями, вибрали правду, чесність та гуманне ставлення до природи.
Тож мораль цього оповідання - бути гуманним до природи, та берегти флору та фауну рідного краю, як це зробили хлопчики. Автор передав героїчний вчинок дітей й без усіляких сумнівів схвалює його, і з призирством ставиться до мисливця і браконьєра, й засуджує бездушність цієї людини.

Добрі люди її не забували: то стара тітка прийде розважитись, то дівчата прибіжать, нащебечуть

Речення складне, сполучникове, складносурядне.
Має три граматичні основи: люди не забували, тітка прийде розважитись, дівчата прибіжать, нащебечуть. Прості речення пов*язані між собою повторюваним розділовим сполучником сурядності "то".
Двокрапка після першої частини ставиться тому, що два наступні речення пояснюють те, про що говориться в попередньому.

Перше речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне. Підмет - люди, вираж. іменником, присудок(простий дієслівний) - не забували, виражений дієсловом з часткою, означення - добрі, вираж. прикметником, додаток - її, вираж. займенником.
Друге речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне. Підмет - тітка, вираж. іменником, присудок(складений дієслівний) - прийде розважитись, виражений допоміжним дієсловом "прийде" у особовій формі та доданим до нього головним дієсловом "розважитись" у формі інфінітива. Стара - означення, вираж. прикметником.
Третє речення: розповідне, неокличне, двоскладне, непоширене, повне, підмет - дівчата, вираж. іменником, однорідні присудки - прибіжать, нащебечуть, вираж. дієсловами.
Між однорідними присудками ставимо кому
Між другим і третім простими реченнями кому ставимо, тому що є повторюваний сполучник "то"
[ ]: то [ ], то [ ]