Записати речення, розкриваючи дужки. З’ясувати правила написання не і ні з різними частинами мови. 1) Уламок рейки!.. Він був такий важкий, що іншим разом Хаєцький певно, (ні)защо його (не)підняв би.
2) Пройшовши наскрізь вуличку, він (Хома) (не)зустрів (ні)кого зі своїх.
3) — (Не)вже ми оце врятовані? І (ні)хто нас більше (не)ловитиме, (ні)хто (не)постріля?
4) Хомі (ні)колилось, бій уже відгримів десь за містечко (О. Гончар).
5) Він (не)ловив линів у озерах (ні)волоком, (ні)топчійкою, а яко(сь) (не)наче брав їх з води прямо руками.
6) — (Ні)чого у світі я так (не)люблю, як саджати що (не)будь у землю, щоб проізростало,— любила проказувати мати.
7) — Прямо, та й прямо, та й прямо, та й (ні)куди ж (не)звертайте! — гукав дід подорожньому.
8) (Ні)дід, (ні)ми (не)розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас.
9) У хаті (ні)що (не)замикалось (О. Довженко).
Зробити синтаксичний розбір останнього речення. Виписати з нього частки.
Нам здається, що у зимовому лісі панує спокій і тиша, але це тільки на перший погляд. Коли з'являється сонце, весь ліс перевтілюється і блищить. Багато лісових жителів лягли в сплячку, а ті, хто залишився, прикладають великі зусилля, щоб прогодуватися. Ось заєць-боягуз здирає кору з берези, а ось і синичка перелітає з дерева на дерево. Раптом з величезної гілки ялини впав сніг - це білка скаче з горішком у зубах. Навіть вовк і лисиця не сидять на місці, вони нишпорять по лісі в пошуках здобичі. Снігурі, як ягоди горобини. Присіли на гілці. Вдалині поважно бродить лось з величезними рогами.
А сам ліс прикрашений пухнастим, білосніжним снігом, що іскриться в променях сонця.
Як добре взимку в лісі!