Записати речення, визначити в них головну й підрядну частини, скласти схеми, визначити засоби зв’язку. Як ми до людей, так і люди до нас.
Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.
Як хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
Та земля мила, де мати родила.
Коли господар лежить на печі, то пусто в хліві.
Які мамка й татко, таке й дитятко.
Не рий другому ями, бо сам туди впадеш.
Якщо шануватимеш батька й неньку, буде скрізь гладенько.
людина і природа нерозривно взаємопов’язані між собою. це було завжди. первісні люди настільки трепетно ставилися до природи, майже обожнювали її. і вогонь, і вода, і земля, і небо… усі стихії бачилися первісній людині божествами. та й рослини, і тварини, і птахи. це трепетне ставлення до природи і зараз жевріє в душі кожної людини. наприклад, моє ставлення до ластівок. я дуже люблю ластівок. приїжджаю в село до бабусі, відкриваю скрипучу дерев’яну хвіртку, обнімаюся з бабусею, п’ю з нею чай, а потім – до річки. ластівки вже там. вони кружляють так низько, що крилами нібито торкаються води. у глині стрімкого протилежного берега гнізда ластівок. там вони вигодовують своїх пташенят.