Записати речення, вставити розділові знаки, підкреслити граматичні основи, надписати види
зв’язку
1.справдилися її мудрі слова і настало інше життя і
засяяли усмішками обличчя кожен став вільним.
2. я упевнений честь і гідність потрібні в усі часи бо
жити серед негідників та брехунів ніхто не бажає.
3. після дощу прояснилося хмари розсіялися а повітря
стало таким прозорим що було далеко видно стрункі
тополі біля дороги.

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу.

Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.

Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.

Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.

Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.

Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.

У складносурядному реченні прості речення, які входять до його складу, незалежні одне від одного, вони є рівноправними. А складнопідрядне речення подібне до словосполучення: тут завжди є одне головне речення, а одне чи більше підрядних, тобто залежних. Так як у словосполученні, так і в складнопідрядному реченні від головного речення до підрядного можна поставити запитання. наприклад: Я знаю, що все буде добре. Я знаю (ЩО?) що все буде добре. Ми підем, де трави похилі. Ми підем (КУДИ?) де трави похилі.

Крім того, у складносурядному реченні прості реченні з'єднуються сурядними сполучниками (і, й, та, а, але, зате, проте, однак, то, чи, або тощо), а в складнопідрядному - підрядними (що, куди, де, звідки, як, мов, ніби, який тощо).