У давні часи люди не вміли вирощувати рослини, тому кочували у пошуках їжї. Згодом навчилися їх вирощувати.
Рослини слугують їжею, є кормом для тварин. Дають кисень та очищують повітря від забруднення. Також рослини є будівельним матеріалом, паливом. Деякі мають лікувальні властивості, їх використовують у косметиці. Щоб прикрасити подвір’я та оселі вирощують декоративні дерева чи квіти у вазонах. Також створюють парки у великих містах. Усього не перелічити. Вирощують не тільки існуючі сорти, селекціонери старанно працюють над виведенням нових.
Рослини приносять багато користі. Неможливо уявити наше життя без них, тому люди вирощують рослини
Розповім, щоб далеко не ходити, про свого діда. Зараз він сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Знаєте, він дуже гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений, як він любить, по моді: модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.
Мій дід, - всі так вважають, – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Батько загинув на війні, коли хлопчикові виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті.
Талантів у діда особливих тоді ще не було. Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: працелюбність та наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось дивом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.
Отже, якщо спитати мого діда, в чому він полягає, той життєвий успіх, він вам скаже: працюй, мій друже, і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.
Рослини слугують їжею, є кормом для тварин. Дають кисень та очищують повітря від забруднення. Також рослини є будівельним матеріалом, паливом. Деякі мають лікувальні властивості, їх використовують у косметиці. Щоб прикрасити подвір’я та оселі вирощують декоративні дерева чи квіти у вазонах. Також створюють парки у великих містах. Усього не перелічити. Вирощують не тільки існуючі сорти, селекціонери старанно працюють над виведенням нових.
Рослини приносять багато користі. Неможливо уявити наше життя без них, тому люди вирощують рослини
Розповім, щоб далеко не ходити, про свого діда. Зараз він сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Знаєте, він дуже гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений, як він любить, по моді: модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.
Мій дід, - всі так вважають, – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Батько загинув на війні, коли хлопчикові виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті.
Талантів у діда особливих тоді ще не було. Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: працелюбність та наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось дивом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.
Отже, якщо спитати мого діда, в чому він полягає, той життєвий успіх, він вам скаже: працюй, мій друже, і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.