Записати текст диктанту, виправляючи орфографічні й пунктуаційні помилки. Диктант
Місяць підводячись у гору соно пірнув в хмару. А вже через якусь часинку невпино вибився на синє плесо веселим і срібним. У бережках неочікуванно прокинувся вітирець. Зашарудівши в торішній осоці безжурно вивіяв на лід кілька листків, і вони лехковажно закружляли у рівному колі.
Місяць значно щедріше оббризкував сяйвом оброшині дереваі шляхи.Не чітко почали вимальовуватися коні. А притишені пісьні козаків ні звідки поривались на далекі дороги. Поривались до ніяково застиглих вишняків до червоних калин, туди, де є мати чи батько і найкраще кохання. Те, що без кінця краю.
Туга й надії віків зходились у молодих голосах і слалися старим шляхом стискаючи й веселячи серце…
Ні де так щиро не співають, як в Україні!
За М. Стельмахом
Наприклад, багато хто з нас співчуває безпритульним тваринам. Ми любимо подивитися в Інтернеті сльозливі картинки з їхніми зображеннями. Але мало хто годує цих тварин, бере їх до хати, лікує або організовує для них притулок.
Іноді хороші та добрі слова самі собою стають корисною справою. Наприклад, ваш друг чимось засмучений. А ви втішаєте його, даєте корисні поради, просто розважаєте, дякуєте за все, що він вам зробив хорошого. Але все одно слово не має такої ваги, як добра справа. За гарними словами не завжди стоїть справжній корисний вчинок.
Загалом, я вважаю, що доброта - це перш за все діло. До того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. Воно чимниться «за порухом душі». Доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. Наприклад, варто приготувати вечерю втомленій після роботи мамі, захистити слабкого. Або власноруч посадити клумбу у запиленому місті.
Доброта дійсно починається з малого. Хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. Як мати Тереза, наприклад, яка допомагала мільйонам бідних та хворих людей.
Добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. Без добра життя нещасне. На цю тему в народі існує ще одне прислів’я: «Зле тому, хто добра не робить нікому».
Жив на дереві маленький жолудь на ім'я Грицько. Мав він жагу до пригод. Думав-думав Грицько, яких пригод він хоче на цей раз. Захотілось Грицькові пізнати світ, тому зіскочив він з дерева та відправився гуляти світом.
Мандрував жолудь по всій планеті. Проте засумував він за своєю домівкою, за деревом, яке було його батько. Став жолудь плакати. Аж тут, лежачи на берегу океану, Грицько почув рідну мову - маленький хлопець розмовляв українською. Хлопчик побачив жолудь та сховав його у кишеньку. Так Грицько із новим господарем повернувся на Батьківщину.