Записати текст фонетичною транскрипціею Хай простить тому небо, хто підозрює мене в повсякчасному ухилянні вбік із широкої дороги. Я ніколи не любив ходити по дорогах. Тому я й люблю море, що на ньому кожна дорога нова і кожне місце – дорога. Старість дає право це резюмувати. Треба не губити напрямку, бачити попереду верхів’я гори й іти крізь хащі. Я вас доведу до краю, шановні. І, зупинившися на останній перепочинок, коли наші шляхи розійдуться, я покажу вам перейдену путь. Ви побачите, як слідом за нами йтимуть дослідники шляхів. Вирубуватимуть хащі. Прокладатимуть шлях. І може зарости та непевна дорога, на яку ввесь час штовхають мене консерватори. Я зовсім не хочу відчувати себе романістом
Дуже часто стається так, що поряд з нами опиняється невихована або просто непорядна людина. І як же варто чинити, опинившись поряд із нею? Я вважаю, що ігнорувати некультурну або просто огидну поведінку не завжди можна. Інколи людині варто зробити зауваження. Але зробити це культурно та ввічливо, не лаючись. Проте, перевиховати непорядну людину не завжди можна. Наприклад, згадаймо твір «Собаче серце» М. Булгакова. Скільки б професор не перетворював Шарікова на людину, він нею не став. Так буває не тільки на сторінках твору, а й у житті. Тому, зіткнувшись із невихованою або непорядною людиною треба діяти за обставинами. Одного разу краще промовчати, щоб не наводити гнів на себе, а іншого краще висловити свою думку щодо негарної поведінки. Загалом, краще шукати справедливості та виховувати у собі та оточуючих порядність. Саме тоді людство стане існувати щасливо.
Як варто чинити, зіткнувшись із невихованістю, непорядністю іншої людини?
Дуже часто стається так, що поряд з нами опиняється невихована або непорядна людина. І як же варто чинити, опинившись поряд із нею? Я вважаю, що ігнорувати некультурну або огидну поведінку не завжди можна. Інколи людині варто зробити зауваження. Але зробити це культурно та ввічливо, не лаючись. Проте, перевиховати непорядну людину не завжди можна. Наприклад, згадаймо твір «Собаче серце» М. Булгакова. Скільки б професор не перетворював Шарікова на людину, він нею не став. Так буває не тільки на сторінках твору, а й у житті. Тому, зіткнувшись із невихованою або непорядною людиною треба діяти за обставинами. Одного разу краще промовчати, щоб не наводити гнів на себе, а іншого краще висловити свою думку щодо негарної поведінки. Загалом, краще шукати справедливості та виховувати у собі та оточуючих порядність. Саме тоді людство стане існувати щасливо.