Записати текст, розкриваючи дужки, у реченнях поставити пропущені розділові знаки! Завдання виконати прямо в документі, виправлення робити будь-яким кольором,окрім червоного!
Залишаєте правильну літеру, неправильну-видаляєте, дужки теж видаляєте!
Н(и,е)величке с(е,и?)ло стояло у в(и,е?)л(е,и?)чезній балці а балкою протікала виляюч(и,і) степова річ(е,и)ч(ь?)ка. Один бік балки (з,с?)ривався в(е,и?)сокою круч(о,е?)ю. Скеля пр(е,и?)пала з(е,и)млею поросла д(е,и)ревами. (По)між них вилася сте(ш,ж?)ка, що довод(е,и?)ла до містка через річ(ь)ку. Пробравшис(ь?) сте(ш,ж?)кою Юрко (з,с?)вернув до кр(е,и?)ниці.
Кр(е,и?)ниця била із скелі. (С,З)давалося якась в(и,е?)л(е,и?)чезна сила викинула з(с)(під) землі страшен(н?)у кам(’?)яну брилу. Вода витікала ч(и,і?)стою холодною теч(і,и)єю. Навколо було камін(н?)я склад(е,и?)не людс(ь?)кою рукою. Хтось змурував цямрин(н?)я а на нім поставив давній образ. Не було вже видно малюван(н?)я але (не)зважаючи на це (що)року на Зелені свята дівчата кві(д,т?)чали ікону над криничкою.
О(д,т) цього місця віяло не(з,с?)казан(н?)ою красою. Гайок трохи о(т,д?)ступаюч(і,и?) ві(д,т) скелі ро(с,з?)кинувся (не)подалік. В(е,и)рховіт(т?)я дерев було ни(ж,ш?)че від скелі. Юрко любив (з,с)д(и,е)ратися збоку на скелю й сидіти там д(и,е)витис(ь,я) на блакитне небо н(е,и)рухоме камін(н?)я тр(е,и)мтяче листя.
2 Гора з горою не сходиться,а людина з людиною зійдеться.
3 Працювати не розгинаюци спини.
4 Грошей мало - не біда , як є друзів череда.
5 Щоб рибу їсти , треба в воду лізти.
6 Не краса красить , а розум.
7 Близько лікоть , та не вкусиш.
8 Не май сто кіп у полі , май друзів доволі.
9 Наука в ліс не веде , а з лісу виводить.
10 Печені голуби не летять до губи.
13 Хто знання має , той і мур зламає.
14 Без роботи день роком стає.
15 Над друга старого нема в світі нікого.
Мова — це таке поняття, яке для кожної людини є особливим та індивідуальним. В цілому світі не знайдеться така особистість, яка б не мала рідної мови. Зрозуміло, що в кожного народу різні мови, але в цьому нема нічого дивного.
Для мене рідна мова — це мова колискової, яку у дитинстві мені співала матуся. Це мова, якою я спілкуюся кожен день. Це мова, якою розмовлятимуть мої діти та онуки. Рідною для мене є українська і я цим пишаюся, тому що саме ця мова така милозвучна та поетична, багата та співуча!
Українська мова пройшла важкий шлях свого становлення. Досить довгий час її принижували та гнобили, затоптували в багнюку. Навіть був такий період, коли моя рідна мова вважалася «неіснуючою». Але вона пройшла через всі перешкоди, вистояла, не зламалася, завдяки цьому ми тепер вільно та без перешкод можемо спілкуватися українською. В наші дні українська мова стає все популярнішою, вважається престижно та модно розмовляти нею.
Для мене українська – це не тільки засіб спілкування, це ще й святиня, яку треба оберігати все життя. Мову треба цінувати як зіницю ока, тому що без неї народ втрачає свою вартість. Недарма ж люди кажуть, що без мови не буде нації. Мова повинна бути в кожного з нас глибоко в серці, тому що вона невід’ємна складова народу та держави.
Кожна людина ставиться по-різному до тієї мови, якою вона розмовляє. Дехто пишається нею, хтось соромиться її, а є й такі люди, які ставляться з байдужістю до рідної мови. Але така байдужість не призводить до хорошого фіналу. Отже, треба цінувати, пишатися та оберігати нашу національну святиню – мову. Недарма ж вона пройшла такий важкий шлях, щоб зараз бути забутою та знеславленою.
Для мене українська мова означає дуже багато, адже мої предки розмовляли нею ще з давніх часів. Вона передається з покоління в покоління, наче дорогоцінний скарб. Я б хотіла, щоб українська мова була в пошані кожного з нас, тому що ми — українці, достойні громадяни своєї держави.
http://ukrtvory.ru/shho-dlya-mene-ridna-mova.html