Записати текст, виправивши в словах помилки і розставивши пропущені розділові знаки.
Свʼято природи
У биригах вешневого цвіту стоїть вечірня вулиця. Виструнчившись у висняному свʼятковому вбрані квітують вишні черешні сливи груші. Вони ніби дивляться на тебе кожною квіточкою щедро даруючи пахощі висни. Милують око рожеві букети яблунь на яких блещить роса як діаманти. На тонесенькій калиновій гілочці обсипаній біло сніжними квітами при сяйві місяця россипав свої дзвони соловей.
А на зимлі вже сила силена справжніх висняних квітів. Цвіт помічаєш скрізь на грядках на узбічі на балконі міського будинку. Як усе таки добре що природа відроджуючись зацвітає.
Потягло духом висни духом молодого й свіжого житя що зпадає на серце радістю й надією. Воно проникає в душу льєця в серце мов пісня мов поезія. Поспішайте намилуватися красою висняного диво цвіту бо вона нетривка й скоро минуща.
Відповідь:
Свято природи.
У берегах вишневого цвіту стоїть вечірня вулиця. Виструнчившись у весняному святковому вбранні, квітують вишні, черешні, сливи, груші. Вони ніби дивляться на тебе кожною квіточкою, щедро даруючи пахощі весни. Милують око рожеві букети яблунь, на яких блищить роса, як діаманти. На тонесенькій калиновій гілочці, обсипаній білосніжними квітами, при сяйві місяця розсипав свої дзвони соловей.
А на землі вже сила-силенна справжніх весняних квітів. Цвіт помічаєш скрізь: на грядках, на узбіччі, на балконі міського будинку. Як усе-таки добре, що природа, відроджуючись, зацвітає.
Потягло духом весни, духом молодого й свіжого життя, що спадає на серце радістю й надією. Воно проникає в душу, ллється в серце, мов пісня, мов поезія. Поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона нетривка й скороминуща.
Свято природи.
У берегах вишневого цвіту стоїть вечірня вулиця. Виструнчившись у весняному святковому вбранні, квітують вишні, черешні, сливи, груші. Вони ніби дивляться на тебе кожною квіточкою, щедро даруючи пахощі весни. Милують око рожеві букети яблунь, на яких блищить роса, як діаманти. На тонесенькій калиновій гілочці, обсипаній білосніжними квітами, при сяйві місяця розсипав свої дзвони соловей.
А на землі вже сила-силенна справжніх весняних квітів. Цвіт помічаєш скрізь: на грядках, на узбіччі, на балконі міського будинку. Як усе-таки добре, що природа, відроджуючись, зацвітає.
Потягло духом весни, духом молодого й свіжого життя, що спадає на серце радістю й надією. Воно проникає в душу, ллється в серце, мов пісня, мов поезія. Поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона нетривка й скороминуща.