Записати у дві колонки словосполучення та сполучення слів. Бити байдики, новий телефон, біля хати, батько і мати, шкільна парта, іти швидко, нехай почекають, ранкові вправи, прокинутись піздно, клювати носом, збирати врожай, дощ і сніг, швидко читати, горшки побити, найменш відомий, найкращі квіти, чорне море
У мене багато знайомих, але справжніх друзів мало. Адже не кожного можна назвати своїм справжнім другом. Я вважаю, що такі стосунки мають пройти через певні випробовування та перевірку. І справа не в тому, чи дасть хтось переписати комусь невиконане домашнє завдання, чи підтримає тебе у сварці. Справжня дружба набагато глибша. Я пам’ятаю випадок, після якого мені було присвоєно почесне звання друга. Одна моя сусідка, така ж учениця, як і я, сильно захворіла. Протягом тривалого часу їй не можна було виходити на вулицю, тому вона пропускала заняття. Оленка, так її ім’я, вчилася дуже добре, тому сильно переживала за пропущені уроки. Хоча в неї і були номери телефонів її класного керівника й однокласників, та це допомагало лише частково. Вона могла дізнатися, яким було домашнє завдання, але новий матеріал досить часто був складним і незрозумілим.
Одного разу Олена звернулася до мене по до так сталося, що з багатьох предметів завдання в нас були однакові. Я погодилась допомагати їй. Час, який ми проводили разом, минав швидко і весело. Оленка була не лише розумною, але цікавою і чемною дівчиною. Коли вона після хврроби прийшла до школи, то вразила вчителів своєю підготовкою. Та й у мене з багатьох предметів оцінки підвищилися. Відтоді ми товаришуємо і Оленка називає мене справжньою подругою.
Тарас сидів в Літньому саду. Пензлик у його руках вправно вимальовував пейзажі.
- Гарно малюєш - раптом промовив чоловічий голос.
- Дякую, пане - трохи нервово відповів Шевченко поглянувши на нього.
Через деякий час Тарас продовжив малювати.
- Хто тебе вчив так малювати? - раптом запитав незнайомець.
- Дяки- коротко відповів хлопець.
- Не може бути! В тебе є талант. А як тебе звати?
- Тарас Шевченко, а вас?
- Іван Сошенко - саме так і почалася їхня дружба. Ще не раз вони зустрічалися тут, у літньому саді.