Всем сердцем любит кузнец прекрасную Оксану. Но девушка поставила ему условие: "Достань, кузнец, царицыны черевички, выйду за тебя замуж". Ради любимой он готов на все, чего бы ему это ни стоило. Готов совершить даже невозможное. Какие бы испытания ни подстерегали героя, какой бы трудной ни была предстоящая борьба с враждебными силами, он относится к опасностям без страха. Хитрый черт пытается соблазнить юношу, обещая ему руку милой Оксаны, если тот отдаст душу. Но Вакула не только с легкостью побеждает своего искусителя, но и заставляет его служить себе. И даже попав во дворец всемогущей императрицы, юноша сохраняет чувство собственного достоинства и выходит победителем.
Добыв черевички, кузнец спокойно возвращается домой, к обычной трудовой жизни. Его нисколько не прельстили фальшивый блеск и богатство столицы, он и не думает завидовать разодетым придворным и даже самому Потемкину. Всему этому он предпочитает привычную, мирную и независимую жизнь. С чувством выполненного долга и уверенностью, что теперь ему доступно то, о чем он так долго мечтал, приходит он просить руки Оксаны. И получает согласие.
- Дідусю, а чи правда, що хто має багато грошей, той найщасливіший? - Ой, не думаю, онучку. Насправді, не все можна купити за гроші, хай навіть і дуже великі. - А мені здається, що за гроші можна купити все, що тільки захочеш: машину, будинок, та й навіть літак... - Тут ти правий, але є й більш важливі речі, яких ні за які гроші не придбаєш. - Ну і що це? - Сам подумай, хіба можна придбати молодість, щиру дружбу, талант до мистецтва, геніальність, доброту або втрачений час? - Хм, молодість - можна; ти забув про пластичні операції? - Не забув, але старість, на жаль, відмінити неможливо, скільки б інвестицій у зовнішність не вкладав... - Діду, я впевнений, що з часом люди і старість переможуть. - Можливо. Ось тоді ми й поговоримо про те, чи все можна придбати за гроші. - Так, я з тобою майже згоден. Є на світі багато речей, які цінніше за гроші. Але трохи грошей мені все ж не завадило б...
Добыв черевички, кузнец спокойно возвращается домой, к обычной трудовой жизни. Его нисколько не прельстили фальшивый блеск и богатство столицы, он и не думает завидовать разодетым придворным и даже самому Потемкину. Всему этому он предпочитает привычную, мирную и независимую жизнь. С чувством выполненного долга и уверенностью, что теперь ему доступно то, о чем он так долго мечтал, приходит он просить руки Оксаны. И получает согласие.
- Ой, не думаю, онучку. Насправді, не все можна купити за гроші, хай навіть і дуже великі.
- А мені здається, що за гроші можна купити все, що тільки захочеш: машину, будинок, та й навіть літак...
- Тут ти правий, але є й більш важливі речі, яких ні за які гроші не придбаєш.
- Ну і що це?
- Сам подумай, хіба можна придбати молодість, щиру дружбу, талант до мистецтва, геніальність, доброту або втрачений час?
- Хм, молодість - можна; ти забув про пластичні операції?
- Не забув, але старість, на жаль, відмінити неможливо, скільки б інвестицій у зовнішність не вкладав...
- Діду, я впевнений, що з часом люди і старість переможуть.
- Можливо. Ось тоді ми й поговоримо про те, чи все можна придбати за гроші.
- Так, я з тобою майже згоден. Є на світі багато речей, які цінніше за гроші. Але трохи грошей мені все ж не завадило б...