Записати займенники за алфавітом, розкриваючи дужки. Указати на відмінки займенників ( ). (Аби)чим, (ні)скільки, ні(про)що, хтозна(від)чого, (де)чого, аби(з)ким, (ні)хто, (аби)якому, що(сь), (будь)якого, що(небудь), (на)якому(небудь), чий(небудь), (на)чому(небудь), (ні)в(якому).
Додаткові завдання:
1) Заперечні займенники підкреслити однією лінією, неозначені — двома (0, ).
2) Виділити в займенниках словотворчі префікси й суфікси (0, ).
2. Відновити фразеологізми: замість крапок поставити займенники в потрібній відмінковій формі. Визначити їх розряд за значенням ( ).

Объяснение:

Беркутів почалася з однієї делікатної деталі: права власності на землю. За (не)написаним сюжетом підписав одного дня князь Данило (Галицький) указ: дарую боярину Тугару Вовку землі Тухольщини в українських Карпатах — і понеслось.

Вже тоді у XIII столітті існував такий собі квазіринок землі і для князя у цьому випадку працював принцип «чия держава, того і землі». Земельного кадастру, свідоцтв на право власності та подібних юридичних речей тоді ще не існувало. «Заслужив в мене боярин, чому б не подарувати йому трохи землі?», — десь так приблизно подумав князь і підписав відповідний документ.

Воля глави держави тоді — безумовний закон. Ніхто з його «адміністрації» не збирався з’ясувати, хто давним давно вже володіє цією територією. Формально все просто: в кого документ, той і правий. Так частина державної землі стала приватною, але питання: де була лінія розмежування між державною власністю князя і муніципальною владою громади села Тухля?

Приїздить зарозумілий боярин тепер на свої землі і з’ясовує, що на практиці все трохи інакше: громада Тухлі нічого про це не знає та не збирається підкорятися його волі. Місцеві продовжують випасати овець, ходити на полювання та жити вільним життям як і раніше.

1. Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова: Сон мене так ніжно обійма, що, *окрім сну, не хочеться нічого.

Відокремлена прикладка;

відокремлене означення;

обставина;

відокремлений уточнюючий додаток.

2. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

3. Односкладним безособовим є речення

Будьмо взаємоввічливі.

Б Ввічливість — ознака вихованості.

В Нехай будуть взаємоввічливі.

Г Треба бути взаємоввічливими.

Д Будьте взаємоввічливі.

Объяснение: