Запишіть, підкреслюючи відокремлені члени речення. Ось десь узявся невеличкий кібчик і, виголошуючи свою голосну пісню,
високо знявся над вашою головою. (Панас Мирний) Кілометрів зо три ліс
тягся, густий і незайманий. Хлопці мовчки стоять, милуючись із зоряного неба.
(Ю. Японський) У провулках, поміж тинами, клубочилася темрява, але небо
було світле і зоряне. (Г. Тютюнник) Дід Улас, вівчар, що пас громадську отару,
зашукував хлопців у поміч. (Панас Мирний) У долині, край лісу, висить синя
імла. Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив’яним небом.
(М. Коцюбинський)
У Травневому лісі хвилі квітів хлюпають під ноги. А повітря, настояне на ароматах смоліні і мокрого листя, приємно дурманить голову. Теплінь... Найдрібніша істота і то поспішає розплескати по всьому лісі свою весняну радість.
Раптом-вона! Два блискучі листя біля самої землі. На високому стеблі-кошлаті біло-кремове суцвіття...
Любка!..
І вже перед очима стелиться безкрайній степ, а в ньому - жменька запорізьких козаків.
Кілька днів запорожців переслідували кримські татари. А коли переслідувачі втомилися, татарський бий махнув рукою: нехай біжать - все одно в степу пропадуть без їжі.
А козаки зовсім і не збиралися так марно пропадати. Тому що у кожного на шиї висів амулет, який оберігав від голодної смерті: нанизані на нитку тверді, потемнілі від часу бульбочки. Почали запорожці ці бульбочки жувати-втамували голод, погасили спрагу, повільно почали повертати сили... Ніхто не загинув. А по дорозі на Січ ще й дві татарські загони розбили... Любку дволисту і зараз оч
Объяснение:
Повернення додому після школи починається однаково. На початку змиваю бруд з рук, переодягаюся в домашній одяг, шкільну розвішую на вішалки, готую або розігріваю готову їжу і їдять.
Робити задані уроки я починаю не відразу. З початку після шкільних занять, я заходжу додому, відпочиваю, лежу на ліжечку. Зазвичай мені подобається потім трохи погуляти або пограти на комп’ютері. Після починаю готуватися до виконання домашньої роботи. Спочатку кладу всі необхідні підручники і зошити на стіл. У щоденнику дивлюся предмети на завтрашній день.
Потім я сідаю за приготування уроків. Готую стіл, щоб на ньому не було нічого зайвого. Зліва розкладаю підручники і поруч пенал з ручками, попередньо точу прості олівці. Я люблю вчити вірш заздалегідь. Попередньо, я його читаю по кілька разів, а після намагаюся переказувати по одному чотиривірш. Через півгодини повторюю. Письмові роботи починаю виконувати на чернетці. І перевірену роботу переписую на чисто. Мне нравиться красиво писати, намагаюся все робити акуратно. Мне нравиться отримувати хороші оцінки, тому намагаюся робити домашнє завдання повністю. Завжди вчу правила і повторюю попередню тему. Знаю, що без повторення основних правил і закріплення матеріалу, що не буде позитивних оцінок. На всіх предметах уважно слухаю викладача. І в домашніх умовах залишається, тільки закріпити всі засвоєні раніше знання. Завжди йду вперед і читаю новий параграф, щоб легше засвоювати дати і завдання. Працюю над почерком і пишу в прописах.
Усний предмет кілька разів читаю. Складаю план по параграфу. Якщо що – то не зрозуміло питаю у мами і тата, дзвоню або пишу друзям, питаю як можна зробити. Мені подобається обчислювати приклади, вирішувати завдання і різноманітні рівняння в математиці. Люблю читати додаткову літературу і піднімаю руку на уроці історії, щоб розповісти.
До твору готуюся, заздалегідь читаючи твір, знайомлюся з інформацією критиків. Складаю план написання і акуратно починаю писати. Перевіряю все помилки, розбиваю текст на пункти. Мне нравиться пізнавати нове, поповнювати словниковий запас. Навколо багато різної пізнавальної інформації. Навчання – важливий розумовий процес