Запишіть подані висловлювання у такій послідовності: •фразеологічні зрощення; •фразеологічні єдності; •фразеологічні сполучення; •фразеологічні вирази. крапля камінь точить. дати відсіч. покласти зуби на полицю. накивати п'ятами. клепку втратити. горшки побити. тримати камінь за пазухою. перша ластівка. гроші не пахнуть. надати відповідь. пальцем у небо. нині розпускати. гнівити бога. теревені правити.

Моя родина дуже бережливо відноситься до речей, пов’язаних з історією нашого роду. так, з покоління в покоління предмети інтер’єру, особливі речі та фотографії. завдяки такої традиції я дуже добре знаю біографію моїх предків. так, мені відомо, що бабуся моєї бабусі була відомим у полтаві лікарем. до неї приїжджали із різних кутків країни. під час великої вітчизняної війни вона була головним лікарем у військовій лікарні та врятувала багато наших співвітчизників. були випадки, коли вона залишалась у лікарні на троє, четверо діб, іноді без сну та їжи. колеги дуже поважали її, тому що вона завжди оточуючим.  після війни в неї народилась донька – моя бабуся, яка через тридцять років також стала відомою в медицині людиною. вона стала хірургом-кардіологом і щоденно рятує хворих. по матусиній лінії в нас усі лікарі. мій дідусь родом з донеччини він ріс у родині шахтарів. його батько загинув у 1942 році під сталінградом разом зі старшим братом. з дванадцяти років він мусив піти працювати, щоб якось матусі, в якої на руках залишилося ще троє дітей. дідусь був самим старшим та пішов працювати у шахті. усе життя він мріяв стати авіаконструктором і після закінчення школи пішов навчатись в авіаційний інститут м. києва. мій дідусь дуже цілеспрямована людина, що звикла досягати у житті високих цілей. зараз він на пенсії, але залишається дуже активним і я часто звертаюсь до нього, коли мені потрібна при виконанні складних завдань. знати історію своєї родини дуже важливо – тільки так ми можемо виховувати в своїх дітях повагу та любов до близьких. крім того, народження сімейних традицій та їх зберігання отримати почуття кріпкої великої родини. саме з таких історій ми починаємо дивитися на життя по-іншому. адже не дарма говорять, що людина без минулого не може мати майбутнього! (міста і професії зміниш, я скинула з інтернета)

Разом: відтепер, безперестанку, безвісти, навиліт, зозла, наостанку, утроє, потричі, збоку, щосили, надсилу, насилу, деколи, назустріч, вслід, попідтинню, спідлоба, спозадавна, відтоді.

Через дефіс: навіки-віків, по-третє, сама-самісінька, як-не-як, хоч-не-хоч, по-латині, по-братерськи, будь-де, коли-небудь, коли-не-коли, без кінця-краю.

Окремо: без упину, без угаву, на льоту, на жаль, на зло, до останку, в міру, до вподоби, сама самотою, з боку на бік, не під силу, з розгону, з переляку, на віки вічні, на самоті.