Запишіть правильно подані словосполучень з "по" Дослідження по історії,
по особистих питаннях,
по нашій ініціативі,
заступник по виховній роботі,
писати по зразку,
по спеціальності вчитель,
пливти по течії,
називати по імені,
це по твоїй частині,
прийшлося по смаку,
робота не по силам,
по цей день,
трапилось по неуважності,
по закінченні інституту,
по цей день,
заходи по підвищенню добробуту.
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
Объяснение:
Восени близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Майже не зоставалося пожовклого листя. Дівчатка побачили велике рожеве яблуко на одній з гілок яблуні. Вони аж викрикнули від радості. Оля запитала - як воно тут зберіглося?. А Ніна захотіла зірвати яблуко. Кожна з дівчаток хотіли з'їсти це яблуко. Вони соромилися сказати, що саме вона хоче його зкуштувати. Яблуко переходило з рук у руки, дівчатка не могли дійти згоди. Але потім вони вирішили віддати яблуко мамі. В маминих очах сяяла радість. Розділивши яблуко вона дала дівчаткам по половинці.