Запишіть речення. Підкресліть у них граматичні основи. Визначте вид односкладних речень, що є частинами складних. Духу народу незборима сила, коли не ждуть манни з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють. (Ю. Яновський) Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! (Леся Українка)

​

Перед мною картина   монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань.  сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас.  картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно. 

Объяснение:

головний герой «міщанин-шляхтич», Журден для якого бажання стати дворянином прекрасна мрія. Прістрасно бажаючих здійсніті Цю мрію, Журден ні про що НЕ может міркуваті розсудліво, тому его Дурян всі навколішні, в тому чіслі вчителі лінгвістікі, філософії, танців, фехтування. Однако при всій пристрасті «одворянітіся» Журден зберігає свою живу натуру и залішається самим собою: даючі гроші в борг, ВІН всегда знає Їм рахунок; если его розсердіті, ВІН лається и б'ється, забуваючі всі велікосвітські правила; ВІН прославляє науку за ті, что існують голосні й пріголосні, приходити в захват від того, что говорити прозою. Клеонт закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походження, а за характером, ВІН чесний, правдивий, любляча. Клеонт впевнений, что только душеві благородство людини та ее розумна поведінка в суспільстві є істіннімі. На его мнение, всякий обман кідає на людину тіни. В образі Клеонта втілівся ідеал класицизму: Поправді Шляхетні ЛЮДИНОЮ МІГ буті только тієї, хто у життя без поведінці керувався Вимогами розуму, виходом з того, что Прийнято Було вважаті добром.